«Дата дня народження Ісуса Христа невідома»: митрополит Луцький і Волинський ПЦУ розповів, чому святкуємо Різдво 25 грудня

Про це пише Вісник+К.

Російська церква живе за календарем імператора-язичника

«Дата дня народження Ісуса Христа невідома, – зазначає владика. – У Священному писанні не вказане конкретне число. Є лише декілька натяків на день Його народження. Відомо, що Ісус народився у печері, бо не було де переночувати. Там стояла худоба, що може свідчити про те, що це був час негоди, а значить, зима. Це перший момент. Другий вказує на те, що Ісус народився у період південного сонцестояння. На Близькому Сході ця фаза починається 22 грудня і закінчується 25-го. Саме цей останній день християнська церква встановила як день народження Ісуса. Іншої дати для християн не існує».

 – Чому ж ми святкували Різдво Христове 7 січня?

– Тут пішла плутанина у календарях. Раніше ми всі жили за юліанським, введеним римським імператором Юліаном 1 січня 45 року. Саме з цієї дати і починався кожен наступний рік. Але цей календар був неточним, і у середньовіччі спочатку римо-католики, а потім і протестанти перейшли на григоріанський календар, який ввів Папа Римський Григорій. Візантійська церква продовжувала жити за юліанським літочисленням. Так християни стали відзначати Різдво з різницею у 13 днів. Усі – 25 грудня, але кожен за своїм календарем. Російська імперія жила за юліанським календарем. Різдво вони святкували 25 грудня по цьому ж календарю. А з ними й Україна, бо ми перебували під культурним та релігійним впливом московської держави та церкви.

Радянська влада ввела григоріанський календар у січні 1918 року на всіх землях колишньої російської імперії. Відповідно до нього була введена поправка в 13 діб. Через це виникла велика плутанина. Наприклад, говорили велика жовтнева революція, а відзначали цей день 7 листопада. Російська православна церква заплутала все ще більше. Вона на григоріанський календар не перейшла, а продовжувала жити по юліанському. Тож і вийшло, що Різдво на світському календарі стало 7 січня. Треба сказати, що на початку ХХ століття більшість країн Європи, де сповідувалось православ’я, у світському житті стали переходити на григоріанський календар. За світською владою підтягнулася і церковна. Влітку 1923 року Константинопольський патріарх Мелетій IV скликав Всеправославний конгрес, який рекомендував помісним церквам перейти на новий календар – новоюліанський. Він розроблений сербським астрономом Мілутіном Міланковичем. Дати нерухомих свят у новоюліанському календарі збігаються з датами григоріанського календаря аж до 2800 року. Тобто, фактично держави і церкви стали жити за одним літочисленням. Не перейшли на нього лише російська, Єрусалимська, Сербська і Грузинська православні церкви. Вони живуть за дуже неточним календарем, введеним ще римським імператором-язичником.

25 грудня – Різдвяна служба, 6 січня – Водохрещення

– Чому Церква в Україні так довго жила за старим юліанським календарем?

– Київський патріархат Української православної церкви свого часу успадкував тяжіння до традицій. І ми й надалі продовжували святкувати Різдво 7 січня. Після початку війни з Росією почався процес декомунізації назв міст, сіл, вулиць тощо. Дійшла черга до декомунізації Церкви. Коли Вселенський патріарх дав українській церкві Томос, виникло питання, що робити з календарем. Ми й далі продовжуватимемо цю російську традицію? Ініціатива пішла від людей. Адже на побутовому рівні нелогічно, що спершу ми гучно святкуємо новорічні ранки, корпоративи, весело зустрічаємо Новий рік. І все це у різдвяний піст, коли себе треба обмежувати у веселощах і їжі! А потім 7 січня настає Різдво. До речі, у Луцьку вперше Різдвяну службу 25 грудня я провів років десять тому. Не афішуючи це на широкий загал. Знову ж таки, на прохання людей. В ПЦУ вивчили питання і перейшли з 1 вересня цього року на новоюліанський календар. А 7 січня Різдво продовжують святкувати ті, хто тяжіє до Росії.

Наголошу, що у Волинській єпархії ПЦУ ми нікого не осуджуємо, даємо можливість всім самим дозріти і підійти до цього свідомо. У всіх церквах нашої єпархії Різдвяна служба відбудеться 25 грудня. 6 січня також буде служба – Водохрещенська.

Читайте також:

• Різдвяний святвечір 2023: дата та що не можна робити
• В яких ресторанах Луцька можна замовити доставку вечері на Різдво та Новий рік
• Як відзначатимуть Різдво у центральному соборі Луцька