Лучан закликають долучитися до вибору нових назв вулиць: перелік

Найближчим часом у Луцькі міській раді розпочне роботу комісія з упорядкування назв вулиць міста. Про це у спільноті "Дерусифікація Волині" пише представниця Українського інституту національної пам’яті Леся Бондарук, та закликає лучан пропонувати свої назви.

"Війна з Росією показала, що росіяни йдуть зі своїм «визволенням», а насправді окупацією, туди, де є хоч щось, що вони називають своїм - російським. У радянський період більшість вулиць міста отримали назви на честь радянських подій і російських діячів культури, науки, політики. Так маркувалася окупована територія. Сьогодні ми розпочинаємо ліквідацію цього маркування і будемо називати вулиці так, як ми самі цього захочемо. Нині для перейменування є понад сто вулиць. Почнемо очищення із центру міста - це обличчя нашого міста. Саме тут найбільше вулиць із назвами російського походження – двадцять.

Найважливіше – спільно підібрати гарні й достойні назви, щоб нашим нащадкам не хотілося міняти ці назви надалі. Ви можете писати пропозиції нових назв сюди, а можете писати листом на Луцьку міську раду – їх розгляне комісія", - пише Леся Бондарук.

Отже, список перших вулиць для дерусифікації.

Баженова – Старої назви немає. Розташована між вулицями Повстанська (Панфілова) і Сірої дивізії (Островського). Виникла на землях давнього хутора Варварівка (Барбарщизна). Назву Баженова отримала у 1952 р.

Гаврилюка – Старі назви - Пречистенська, Плоцька, Святогірська. На Плоцькій, 20 діяла Українська гімназія, Святогірська була з 1941. Гаврилюка - у післявоєнний час.

Гончарова – Старої назви немає. Від Градного Узвозу до Паркової, паралельна Глушець.

Грибоєдова – Перша назва - Кавалерійська. Завершувалася на майдані Звитяги, який нині забудовано Грибоєдова з 1954 р.

Даргомижського – Перша назва – Тадеуша Чацького (уродженець Волині, просвітитель, громадсько-культурний діяч), з 1941 – Стефаника. Від вул. Хмельницького до Набережної.

Кольцова – Старої назви немає. Тупикова. Індивідуальні забудови. Назву отримала у 1956 р.

Короленка (Володимир Галактіонович (1853-1921), російський письменник, громадський діяч) - Перша назва Короленка ще до 65-річчя письменника при житті у 1918 р. Далі назви - Новозапроектована, Бічна, Сінкевича, Сенаторська, з 1941 р. – Котляревського. Від Б.Хмельницького - до Набережної. Тупикова. Відновлено Короленка у 1944 р.

Крилова – Перша назва - Жеромського, з 1939 р. - Ворошилова, у 1941 р. - Острозького, з 1944 р. - Ворошилова, з 1957 р. - Крилова.

Купріна – Перша назва - Київська. Паралельна вул. Карпенка-Карого, тупикова.

Курчатова – Перша назва - Гданська. Від вул.Коперника до р.Сапалаївка, тупикова. Перейменована у 1960-му.

Лобачевського – Перші назви - Сіра, Буденна (звичайна). Бічна вул. Коперника (між буд. 79-81), виходить до р.Сапалаївка, паралельна вул. Чехова.

Мічуріна – Перша назва - Варварівка, з 1921 р. - Золота, з 1944 р. - Мічуріна. За Київським майданом, паралельна з Рівненською, тупикова.

Потапова – Перша назва - Банкова. потім - Крашевського, у 1960-х - Потапова.

Пржевальського – Перша назва - Бічна Кривої. Потім провулок Тильний. З 1953 р. Пржевальського. Паралельна вул. Коперника, від вул. Північна до Сапалаївки.

Пушкіна – Перша назва - Сєраковського, із 1939 р. - Пушкіна. Бічна від вул. Лесі Українки, тупикова.

Сенатора (російський військовий) – Перша назва - Бульварна, потім - Старобульварна, Львівсько-Млинарська, із 1921 р. - Сонячна. Потім - Лесі Українки. з 1970 р. - Сенатора. На перехресті з вул.Коперника житловим будинком розділена на ліву і праву частини.

Хакімова – Стара назва - Міщанська, Дольна. Паралельна Глушець до вул. Кривий Вал.

Чайковського – Перша назва - Петра Скарги (єзуїтський проповідник, публіцист), з 1941-го - Тобілевича, з 1944 - Чайковського.

Чехова – Виникла у 1895 р. Перша назва - Познанська. Із 1941 р. - Клеванська. З 1952 р. – Чехова.

Щепкіна – Перша назва – Торуньська. Із 1960 р. – Щепкіна. Бічна від вул. Коперника до р. Сапалаївка. Тупикова.