Майже 30 років допомагає народжуватися українцям: історія лікарки-гінекологині з Волині

Скільки немовлят завдяки їй з’явилося на світ в акушерсько-гінекологічному відділенні Любомльського ТМО – лікарка-гінекологиня Олена Кондратюк вже не береться рахувати. Каже, головне – аби і мама, і малята були живі-здорові, - про лікарку розповіли на фейсбук-сторінці Любомльського ТМО.

Народилася Олена Кондратюк у Любомлі. Обоє батьків були тісно пов'язані з медициною: батько – відомий у Любомлі хірург Борис Леонідович Онацький – родом із Полтавщини, а мама – медсестра у хірургічному кабінеті поліклінічного відділення, родом з Івано-Франківщини. Обоє переїхали в Любомль у 1970 році.

Тут уже й народилася Олена, котра зростала у світі медицини, проводячи своє дитинство в лікарні: як не у поліклініці, то у хірургічному відділенні, де тривалий час її батько обіймав посаду завідувача. На жаль, Бориса Леонідовича не стало у 2016 році, у віці 75 років, хоча він довгий час не полишав хірургії навіть вийшовши на заслужений відпочинок.

Улюбленим місцем дівчинки в шкільні роки був перев'язувальний кабінет, де вона знайомилася з інструментами і дізнавалася про медицину. Бо ж навіть удома розмов про лікарню було чимало. В шкільні роки навіть навчилася робити ін’єкції.

Олена не вагалася з вибором професії. Ще у шкільні роки вона працювала санітаркою в лікарні, щоб отримати додаткові бали при вступі до медичного інституту. Освіту здобувала у Чернівецькому медичному інституті, який закінчила 30 років тому. Хоча її приваблювала хірургія, вона обрала спеціалізацію акушерство та гінекологія, оскільки вважала, що хірургія може бути важкою для жінки.

«Однак, робота акушера-гінеколога виявилася не менш відповідальною, адже доводиться піклуватися не лише про одну людину, а й про два та навіть три життя одночасно. Особлива відповідальність на лікареві та всій команді акушерів – коли народжується двійня», - зізнається Олена Кондратюк.

Інтернатуру Олена Борисівна проходила в Луцькому пологовому будинку, а згодом повернулася працювати у Любомль. Вона вже 27 років працює у одному відділенні. Її трудова книжка містить лише один запис, що свідчить про відданість своїй роботі.

Попри важку та відповідальну роботу, Олена Борисівна згадує про своє життя у медицині з вдячністю. Вона розповідає про складні випадки та про те, як важливо, щоб усе завершувалося добре. Незважаючи на стереотипи про бездушність лікарів, Олена Борисівна переживає за кожного пацієнта.

Пригадує, були роки, коли у відділенні за рік було по 500-600 пологів, тобто в середньому – двоє пологів на добу. Зараз, каже, значно менше, але зменшення кількості пологів – загальноукраїнська тенденція, на чому позначилась в останні два роки війна.

За її словами, лікарі працюють у нічному режимі, і виклики серед ночі — це звична справа.

«Я майже 27 років працюю у нічному режимі. До цього вже звикла. Викликають нас на консультації і у приймальне відділення, якщо привозять вагітних жінок», - розповідає Олена Борисівна.

Пригадує Олена Борисівна і немовля з найбільшою вагою – понад 5 кілограмів. Народилося воно за допомогою кесарського розтину. Найменші немовлята з’являлися на світ із вагою 900 грамів, 1200 грамів. Їх одразу відправляли до перинатального центру у Луцьк.

Пишається Олена Борисівна тим, що працює у дружньому колективі професіоналів, котрі готові в будь-яку хвилину підтримати та допомогти й порадою, і поділитись досвідом.

«Ми майже одночасно усі прийшли на роботу у це відділення, тож за стільки років роботи стали майже другою родиною», - каже лікарка-гінекологиня.

Стопами мами та діда пішов син Олени Борисівни – Андрій, котрий навчається у медичному університеті. Він прагне стати хірургом, як дідусь. Олена пригадує, що він був для Андрія беззаперечним авторитетом, з яким проводив багато часу. Донька Мирослава обрала інший шлях і закінчила торгово-економічний університет, вирішивши не пов'язувати своє життя з медициною.

Лікарка Олена Борисівна Кондратюк — приклад відданості своїй справі, любові до професії та стійкості перед викликами, які ставить перед нею життя. Її історія — це історія життя в медицині, де кожен день наповнений новими випробуваннями й радощами.

Читайте також:

• «За день по три-чотири операції, кожна з яких триває дві години»: волинянка успішно реалізовує себе в хірургічній гінекології
• Гінекологиня з Луцька розповіла про жіночу хворобу, що маскується під інші захворювання: симптоми і лікування