Мобілізація 2024: чи можуть заблокувати право на майно чоловіку, який проігнорував повістку

Експерти розповіли, чи можуть заборонити здійснювати будь-які операції з майном чоловіку, який не прийшов до ТЦК за повісткою.

У соцмережах кажуть, що чоловіки будуть масово переоформлювати нерухомість на своїх дружин, сестер та матерів, аби мати змогу ним хоч якось розпоряджатися, - пише ТСН.

Що відбувається на практиці

Рієлтори кажуть, що дійсно отримують запити від чоловіків, які цікавляться можливістю перевести право власності на нерухомість на своїх дружин, матерів або сестер, бо хвилюються через обмеження у випадку ухиляння від мобілізації.

До речі, за такими консультаціями звертаються переважно чоловіки, які перебувають за межами України. Перед Новим роком було по 2-3 дзвінки на день щодо таких консультацій. Тоді, до речі, досить активно обговорювався законопроєкт про мобілізацію.

«За такими консультаціями до нас зверталися клієнти, але після проведених роз’яснень ніяких подальших дій не відбувалося, адже закон про мобілізацію так і не ухвалили. Чоловіки переймались, що їх офіційно можуть визнати ухилянтами, і тоді до них буде застосовано обмеження у користуванні банківськими рахунками та правом розпоряджатися нерухомим майном. Ми пояснюємо чоловікам, що подібні обмеження можливі лише за рішенням суду. У ТЦК та СП або у інших недержавних установ немає жодних підстав для того, щоб накладати арешт або обмежувати людину розпоряджатися майном. Це можливо зробити виключно за рішенням суду», - розповідає Сергій Курганов, рієлтор-практик, гендиректор рієлторського об’єднання.

Експерт додає, що часто до них звертаються військовослужбовці, які перебувають у відпустці або проходять реабілітацію після поранень.

«Військові переоформлюють майно на дружин, дітей або проводять розподіл майна подружжя. Такі випадки дійсно є і їх достатньо багато. Бо люди, які знаходяться на фронті, хочуть перестрахуватися – війна це великий ризик, тому і переоформлюють майно на своїх рідних людей», - пояснює Сергій Курганов.

Що кажуть у парламенті

Тож поки до нотаріусів не шикуються черги з ухилянтів, які бажають, якось «порятувати» свої квартири, будинки чи іншу нерухомість переоформивши її на близьких родичів.

«Коли обговорювався законопроєкт про мобілізацію, то люди активно цікавилися, в який спосіб на них можуть накласти обтяження чи обмеження на належне їм майно. Ця тема багатьох цікавила. Але я б не сказав, що чоловіки панічно вже щось заповідали чи переоформлювали. Усі чекали чи буде внесений законопроєкт на розгляд парламенту, але цього не сталося», - розповідає сайту Ігор Фріс, народний депутат України, голова підкомітету з питань діяльності органів юстиції, органів виконання покарань та пробації комітету ВРУ з питань правової політики.

Він додає, що в кулуарах парламенту депутати також обговорювали цю тему, адже законопроєкт відверто порушував конституційні права громадян.

«Дмитро Лубінець, уповноважений Верховної ради з прав людини озвучив думку, що не можуть бути обмеженими будь-які права громадян, які гарантовані їм Конституцією, зокрема щодо розпоряджання належного їм нерухомого майна, транспортних засобів та іншого. І в глобальному плані це питання було знято, а законопроєкт відправили на доопрацювання», - пояснює Ігор Фріс.

Скандальні обмеження щодо нерухомості вилучать

Народний депутат каже, що потрібно дочекатися появи нового законопроєкту про мобілізацію та ознайомитися з його оновленою редакцію.

«Основу нового документу вже обговорювали колеги. Знаю, що вимоги ТЦК та СП щодо арешту майна, заборону розпоряджатися нерухомістю через неявку до військкомату, було вилучено з нової редакції законопроєкту. Тож, гадаю, усього цього в ньому вже не буде. Як і не буде ажіотажу серед чоловіків, які через мобілізацію забажають відчужити своє нерухоме майно дружині або сестрі», - запевняє Ігор Фріс.

Фахівець додає, що будь-які закони, які обмежують конституційні права громадян, мають ставитися під сумнів.

«Ніхто в Україні не може взяти і заборонити людині розпоряджатися належним йому майном – квартирою чи будинком. Для подібної заборони може бути лише одна підстава – відповідне рішення суду. Тому я не думаю, що хтось у парламенті буде готовий на те, щоб ухвалити закон або нормативний акт, який обмежить безспірне право громадян розпоряджатися нерухомим майном», - зазначає Ігор Фріс.

Він наводить приклад того, як виконавча служба працює з чоловіками, які злісно не сплачують аліментів. Неплатнику надають статус боржника і обмежують в правах – забороняють виїзд за кордон або блокується його банківський рахунок. Все це робиться у процесі виконавчого провадження. І навіть у цьому випадку неплатник аліментів має право оскаржити такі дії у суді. До речі, як і будь-яке інше рішення, яке буде ухвалене в частині обмеження прав громадянина.

«У старій редакції законопроєкту про мобілізацію був ще один негативний момент. Керівникам ТЦК та СП надавалося право самостійно вносити особу, яка не виконує обов’язок щодо уточнення своїх даних, до реєстру боржників і також вилучати її з цього реєстру. Це було критично сприйняте громадськістю та народними депутатами, тому що давало підґрунтя для серйозних корупційних ризиків. Сподіваюсь, таке право для військкомів теж буде виключене з нового законопроєкту про мобілізацію», - розповідає Ігор Фріс.

Тонкощі розпорядження нерухомим майном

Фахівець наголошує, що у цій темі питань значно більше ніж це виглядає на перший погляд. Наприклад, немає такого визначення, як «переписати» на когось нерухоме майно.

«У нас є Цивільний кодекс, який передбачає процедуру щодо розпоряджання нерухомим майном, причому ця процедура є одномоментна: укладання договору купівлі-продажу, укладення договору дарування, договору міни, укладення іншого договору щодо розпоряджання майном або його поділу. Тобто є встановлені законом механізми щодо розпоряджання нерухомим майном», - зазначає Ігор Фріс

Також є розпоряджання майном, яке відкладене в часі.

«Це – складання заповіту на нерухоме майно, але воно не припиняє право власності заповідача. А ось договір купівлі-продажу або договір дарування – це одномоментні договори, які припиняють права одного та розпочинають право іншого учасника. Інших способів щодо розпоряджання і зміни власника, ніж ті, які визначені Цивільним кодексом, не існує. Тому слова "переписати" просто немає в загальній теорії цивільного права», - додає фахівець.

Він зазначає, що також людина може подарувати нерухомість, але знову ж таки договір дарування – двосторонній, тобто без обдаровуваного подарувати нічого неможливо – він зобов’язаний підписати цей договір.

«Є ще питання спільної сумісної власності, спільної часткової власності. Нюансів дуже багато. Наприклад, якщо чоловік був одружений та купляв нерухоме майно, то його половина вже належить його дружині або якщо майно було придбано за спільні кошти під час зареєстрованого шлюбу», - пояснює Ігор Фріс.

Читайте також: