«Мрію повернутися на Схід на відновлювальні роботи»: історія рятувальника з Волині – почесного донора України
Олександр Стрисюк — старший механік-водій інженерного відділення групи спеціальних робіт аварійно-рятувальної частини Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення м. Луцьк.
Із 18-річного віку Олександр працює на важкій великогабаритній техніці, – інформують у фейсбуці Головного управління ДСНС України у Волинській області.
Під час строкової служби був командиром танка, згодом служив у формуваннях протиповітряної оборони, а з 2006 року — у лавах служби порятунку Волині.
Майже за 20 років служби в ДСНС опанував експлуатацію усіх видів спецтехніки, що є в автопарку волинських рятувальників: спеціальних аварійно-рятувальних машин важкого типу, екскаваторів, бульдозерів, різних модифікацій тягачів, шляхопрокладачів, кранів, плаваючих транспортерів та інших машин, що вражають своїми габаритами й потужністю. Кермувати будь-якою з цих машин, запевняє Олександр Стрисюк, йому комфортніше, аніж легковиком.
Ліквідація надзвичайних подій, що виникали в області та за її межами, нерідко вимагала залучення великогабаритної інженерної техніки. Він брав участь в аварійно-рятувальних роботах з ліквідації руйнувань від буревіїв, що проносилися Волинню, разом із колегами долав наслідки інтенсивних паводків на Буковині й у Прикарпатті.
Пригадує зиму 2013, коли через рекордні снігопади ситуація на дорогах області була критичною, — тоді не виходив із кабіни шляхопрокладача БАТ-2, звільняючи автошляхи і під'їзні дороги до населених пунктів від колосального об’єму снігу.
У 2014 році Олександр Стрисюк періодично відбував у відрядження у східні області України. Спочатку доправляв гуманітарні вантажі на звільнені території, а згодом перебував у розпорядженні Збройних сил України. Його універсальні вміння працювати на найрізноманітнішій важкій техніці стали в нагоді, фактично за два роки об’їздив Луганську й Донецьку області.
З весни 2022 року і до цього часу часто доправляє гуманітарні вантажі до східних і північних рубежів нашої держави, працював на важкій техніці у Херсонській, Донецькій, Харківській областях.
«Містечка й села на сході України, які проїжджав 8 років тому, де на узбіччях місцеві жителі продавали домашні харчі й городину, нині розбиті, на руїнах немає ні душі. Понад усе мрію повернутися туди на відновлювальні роботи, щоб на цих територіях знов було мирне життя», — розповідає рятувальник.
Окрім, таланту розмовляти на «ти» з технікою, є в Олександр Стрисюк ще одна суперсила — він почесний донор України. Чоловік здійснив понад пів сотні донацій крові. На цю благородну справу надихнув ще й двох своїх старших доньок і не сумнівається, що донором крові стане й третя, наймолодша, коли підросте.
Читайте також:
- Залишив роботу за кордоном: 23-річний боєць з Волині отримав відзнаку від Залужного
- На Волині мама в пам’ять про загиблого сина купила його побратимам реанімобіль