«Не йти до школи - це найгірше покарання для дітей», - лучанка про освіту в Канаді

«Не йти до школи - це найгірше покарання для дітей», - лучанка про освіту в Канаді

Засновниця та директора приватного садочка «Від мами до мами» у Луцьку Наталія Дятловська з перших днів повномасштабного вторгнення виїхала до Канади. 

Нині двоє її синів відвідують канадську школу. Про систему освіти там, яка кардинально відрізняється від української, жінка розповіла у пості на своїй сторінці у фейсбуці

Наталія Дятловська каже: різниця між українською й канадською школою величезна! Організація навчання, та комунікація з батьками, затишні будівлі та ніяких лабіринтів, багато вільного простору для дітей та толерантність до ментальних, фізичних та гендерних особливостей - усе це, чого немає в Україні, її діти побачили в Канаді.

«Діти приходять втомлені, голодні і щасливі. Найгірше покарання - це не йти до школи», - наголошує жінка. 

Далі публікуємо текст допису без змін:

«Щоб зареєструватися до школи, необхідно заповнити заяву, де ви вносите інформацію про своїх дітей, батьків чи опікунів, три контактні особи до яких можна телефонувати у разі необхідності, особливості харчування: алергія, реакція на лактозу, глютен; чи приймають якісь медикаменти; чи є особливості розвитку.

Заявка розглядається близько 10 днів й директор «principal» запрошує батьків на екскурсію до школи. Після чого вам надсилають електронною поштою вказівки, що далі робити й що необхідно дитині, щоб піти до школи.

ЯК ДОБИРАТИСЯ до школи.

Дітей, які проживають за 1,6 км від школи, забирає та привозить шкільний автобус. Ну такий самий жовтенький, як ми звикли бачити у голлівудських фільмах...На кожну дитини є свій розклад доставки автобасом, то ж запізнюватися не можна. Коли заповнюєте заявку на бас, то так само запитують за дієти, ліки, чи особливих дітей. Автобус НІКОЛИ не запізнюється!!!!

Дітей підбирає швидко й з примовкою «come on, guys». Я зазвичай бажаю водію «have a good day« і йду пити ранкову каву.Ті ж діти, які живуть ближче, ходять пішки, їздять велосипедами чи батьки підвозять. Для дітей від 13 років дозволено ходити (їздити велосипедом) до школи самостійно. Вони також можуть забирати молодших дітей. До цього віку - 13 років - усі діти під наглядом дорослих, й не можуть САМІ залишатися вдома чи ГУЛЯТИ по вулиці, чи ВЕШТАТИСЯ по магазинах.

Інклюзія. Питання, яке мабуть цікавить багатьох.

До дітей з особливостями проявляють особливу турботу, розуміння та підтримку.

У мого Нікіти НЕдіагностований спектр аутизму. За старими класифікаціями його особливості розвитку називали Синдром Асперберга. А ще раніше використовували термін «високофункціональний аутизм», що означало, що людина здатна на високому рівні самообслуговуватися та спілкуватися. Наш 9-ти річний Нікіта має всі прояви за якими ранні підручники описували «Синдром Асперберга». То ж я найбільше переживала як бути у англомовній школі, коли окрім нерозуміння мови, у Нікіти ще є складнощі у адаптації до нового місця.

Але ШКОЛІ важливо знати, які ОСОБЛИВОСТІ має дитина, й що КОНКРЕТНО робити, якщо дитина вийде з-під контролю й почне чудити.

Особливі діти навчаються зі всіма іншими в класі, виховуючи у нормотипових дітей толерантність та взаємодопомогу.

Також моєму сину у підтримку дали двох спеціальних вчителів-асистентів, які по черзі через день доглядають за ним за потреби, та допомагають заспокоїтися та прийти до тями у разі істерики. Часто сама директорка навіть допомагає владнати складні моменти.

Що мене дуже вразило, це те, що й асистенти, й вчителі, й директор НЕ ПОВЧАЮТЬ батьків, НЕ РОБЛЯТЬ їм зауважень, щодо НЕБАЖАНОЇ поведінки особливої дитини, а ДОПОМАГАЮТЬ, СПІВПРАЦЮЮТЬ, виконують ВКАЗІВКИ, які перед тим ЗАПИСУЮТЬ з маминих слів у АНКЕТУ дитини. То ж усі залучені до турботи про дитину знають, що робити, у разі складної ситуації.

«Перекладіть Нікіті, що ми тут для того, щоб він був щасливий. Скажіть, що він може у будь-який момент прийти й посидіти у моєму кабінеті у тиші, спокої. Якщо буде потрібно, то я зателефоную мамі, щоб ти заспокоївся. Ми не будемо сварити тебе за погану поведінку, ми турбуємося про тебе.» , - такі слова часто чую від директорки нашої школи місіс Ібі.

Звʼязок з батьками.

Школа має кілька додатків, які виконують різні функції:

  • Підтвердження відсутності дитини. У разі не явки та не реєстрації через додаток ви отримуєте автоматичний дзвінок, й у тоновому режимі сповіщаєте про відсутність. Так школа слідкує за безпекою своїх учнів.
  • Хот Ланч програм. Можливість замовити за додаткову оплату обід. Дуже прикольна послуга. Зазвичай це піца чи бургери.
  • Соцмережа для класу. Спеціальна програма де вчитель викладає фотки щодня, розклад, нагадування про важливі заходи чи найближчі події.
  • Permission. Дозвіл на відвідування заходів за межами школи.

Вся інша інформація через e-mail. Школа турботливо сповіщає батьків про оплати, про зміни у розкладах, попереджають про закінчення та початок року, дають чіткі вказівки, Лінки на шкільні програми, інше.

Шкільне приладдя.

До школи діти ходять у зручному одязі. Перезувне залишають у спеціальній власній шафі з кодовим замком. Книжок ніяких не видають, окрім домашнього читання (невеличкий оповідання англійською мовою по 5-10 шт на кожен навчальний місяць).

До 5 класу на усі канцтовари одноразово сплачувати у фонд школи, а адміністрація купує все необхідне. А від 5 класу нам дали ще розширений список з циркулями, біндерами, спеціальними хайлайтерами, та ще дещо за списком. Підручники друкують, щоб діти могли писати у них. А в кінці року віддають батькам на згадку про навчальний рік. Я додала фотки у каруселі, то ж можна собі уявити як це вигдядає.

Все шкільне приладдя знаходиться у ранцях на стільчику, на якому сидить дитина. Дуже зручно та прикольно виглядає.Додому нічого не задають, окрім домашнього читання. Діти завжди приносять якісь поробки.

Щомісячно діти та вчителі вносять інформацію у «Щоденник успішності», який є фактично єдиним зошитом, який завжди лежить у рюкзаку.

Чим займаються діти у школі.

Gym (фізкультура по українські) 4 рази на тиждень. Буває Gym навіть цілий день. У школі великий майданчик та великий спорт зал, де діти проводять багато часу. Двічі на день гуляють за будь-якої погоди. Навіть у - 30 та +30.

У класі 20 дітей. Наша школа має 5 класів. Діти сидять за круглими столами по 5 та виконують спільні завдання: щось досліджують, експериментують, обговорюють. Всього може бути 3-4 предмети на день, хоча школа з 9:00-15:30.

Багато екскурсій, музичних експериментів, знайомств з різними традиціями, пікніки, кулінарні тури та багато активної діяльності. Діти ходять у бібліотеку, обирають собі книжки для читання, читають їх у школі, чи додому забирають, й це при тому що діти на уроках також користуються планшетами.

Оплата навчання.

За дітей ми оплачуємо по 200 доларів за рік за Lanch program - це додаткова оплата за окремого вчителя, який доглядає дітей з 11-12:00 у ланч тайм. +- 85 доларів /рік на різні потреби для екскурсій.

ХАРЧУВАННЯ.

Обіди батьки дають дітям з собою до школи. У кожному класі є мікрохвильовка та умивальник, щоб діти могли розігріти їжу та помити посуд. Спочатку мені здалося дуже не зручним така процедура, але згодом, я зрозуміла, що то дуже мудрий підхід. Діти харчуються відповідно до вподобань чи особливостей харчування. Мої діти дуже люблять, коли я збираю їм оті ланч-бокси. Зʼїдають усе усе!!! Українці - єдині діти, які приносять картоплю, котлети та салати на ланчі. Зазвичай іншим дітям дають чіпси, бутерброди, фрукти.

ШКОЛА ЗАБОРОНЯЄ ПРИНОСИТИ ГОРІХИ та їжу, яка має горіхи у складі.

МОВА.

Діти швидко вчаться говорити анлійською. Для Міши це гра, для Нікіти - це навчання. Але обоє, самі того не розуміючи, вже розмовляють й розуміють. Новоприбулі діти мають додаткові приватні уроки під час навчання. Нам на літо дали багато навчального матеріалу, який ми, звісно ж, майже й не дивилися.  Але у нас ще цілий рік по переду! Завжди є можливість наздогнати.

Читайте також: 

Можливо зацікавить