Попри війну, Волинь розвиває економіку і отримує інвестиції з Європи

Але тепер кожен з них – це не просто приклад підтримки України європейським бізнесом, а й приклад віри у її перемогу. І на Волині такі приклади є.

Детальніше – у спеціальному репортажі «12 каналу».

Європейські інвестиції під час війни

Достатньо глянути на щорічну статистику іноземних інвестиції, щоб зрозуміти: закордонний бізнес миттєво реагує на будь-які внутрішні кризи в країні і відразу скорочує свої фінансові вливання. Так, наприклад, було під час Революції гідності. Після багаторічного зростання іноземних інвестицій на Волині, у 2014 році вони різко скоротилися на 40 мільйонів доларів і наступні кілька років – показували негативну динаміку.

Звісно, початок повномасштабного вторгнення також вплинув на поведінку іноземних інвесторів. 

«2022 рік був такий рік вичікувальний. В перші місяці фактично, починаючи з лютого-березня спостерігався спад, навіть деякі програми були певним чином заморожені. З червня місяця при відновленні експорту, то фактично інвестиції повернулися і виробничі підприємства, це і сг підприємства, це і переробні підприємства. Десь ми повернулися на рівень 2019-2021 року вже під кінець 2022 року, десь ми показали невеликий ріст з оголошенням тої інформації Волиньхолдингу про будівництво нового завода в Торчині», - каже Андрій Ткачук, начальник відділу промисловості, підприємництва і торгівлі Волинської ОДА

Посадовець згадує про заяву швейцарської компанії Нестле у грудні 2022 року щодо розширення виробництва на Волині, і нові багатомільйонні інвестиції. Така заява потужної корпорації стала позитивним «дзвіночком» для інших інвесторів про те, що вкладати кошти у бізнес в Україні вже зараз – можливо, і не на 100% безпечно, проте – точно вигідно.

Генеральний директор Нестле в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі неодноразово в своїх інтерв’ю наголошував, що Україна має величезний потенціал для європейських інвестицій. Але в той же час підкреслював, що для цього потрібні важливі передумови: не зійти з шляху євроінтеграції, побороти корупцію та тіньову економіку.

«В Україні є певні проблеми, які, на мою думку, обмежують розгортання бізнес-активності. В Україні необхідно вдосконалити судову систему, яка зможе ефективно забезпечити верховенство права, що в свою чергу призведе більше ефективної боротьби з корупцією та тіньовою економікою. Логістично Україна знаходиться в центрі Європи, і вона буквально може стати серцем, пульсуючим серцем Європи, якщо рух до європейських стандартів триватиме і надалі.

Я вважаю, що шлях, який обрала Україна, коштував їй дуже дорого як з точки зору людських життів, так і з точки зору фінансів. Кілька років тому, коли сталася Революція, я поважаю все, що було зроблено, і це шлях України, від якого вона вже не відійде. Я в цьому більше, ніж впевнений», - розповідає Алессандро Дзанеллі, генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі

Нові «воєнні» можливості

Війна створила умови, в яких бізнес отримав не тільки нові виклики і ризики, але й у той же час – нові можливості. Приміром, нові логістичні шляхи. Прикордонне розташування Волині завжди додавало балів для потенційних інвесторів, проте в умовах, коли південь країни заблокований і вся логістика експорту-імпорту змінила орієнтир у бік заходу – ці бали стали іще вагомішими.

Ще один плюс, який вже отримують інвестори – вільні ніші ринку, які донині були зайняті російськими та білоруськими виробниками.

 «Є ряд підприємств, які за рахунок військової агресії отримали додаткові можливості для росту, у зв’язку з тим, що якісь позиції втратили російські компанії, якихось компаній стало менше на ринку і відповідно той вільний об’єм по певних товарних групах, він перерозподілився», - підкреслює Андрій Ткачук.

Ще одна особливість Волині у воєнний час — сюди приїхала велика кількість внутрішньо переміщених осіб. І в тому числі – перевезли свій бізнес.

«У нас є ряд релокованих підприємств, які показали себе такими добросовісними інвесторами, і які не просто перенесли бізнес із своїх східних регіонів або центральних регіонів України, але й досягли певного розвитку», - додає посадовець.

Серед релокованих на Волинь підприємств є також з іноземними інвестиціями. Один із таких кейсів: м’ясопереробне підприємство з Харківщини — «ВП Роганський м’ясокомбінат». Їхнє виробництво розташовувалося у місті Вовчанськ Харківської області. 24 лютого 2022 року підприємство опинилося під російською окупацією та було розграбоване. 

«Ми не здаємся. І здаватися не будемо. Збудували один раз, збудуємо і вдруге», – заявив під час переговорів із волинськими чиновниками власник підприємства Ігор Фельдштейн.

Як знайти можливості?

Співпраця України та іноземних партнерів можлива вже зараз, попри те, що досі тривають бойові дії і перспектива закінчення війни дуже нечітка. Важливо, що це розуміють не лише українці, а й західні партнери. І для реалізації цього розгортають спеціальні програми підтримки.

Приміром, Варшавський інститут підприємництва у липні 2023 року розпочав реалізацію проєкту «Польський сервіс відбудови України». Його завдання - налагодити польсько-українське економічне співробітництво.

«Вже в рамках проекту відбувся семінар для бізнесу в Луцьку 18 липня, він був за участі польських підприємців, які приїхали сюди для того, щоб зустрітись, порозмовляти, переконатися, що є люди, з ким працювати, що не всі виїхали», - каже Вікторія Гомонець, координаторка проєкту «Польський сервіс відбудови України». 

Несподіваним ефектом війни стала підвищена увага в бік України, і як наслідок – іноземний бізнес помітив Україну як перспективне і цікаве місце для капіталовкладень.

«Спочатку це було долучення до допомоги Україні, а потім це натурально переросло в інтерес Україною як можливим майданчиком для майбутніх інвестицій, чи як місцем де потенційно може розвиватися бізнес-партнерство», - зазначає Юзеф Ланг, директор київського офісу Варшавського інституту підприємництва.

За останні 20 років Польща була членом ЄС. Якщо польські компанії шукали якихось додаткових можливостей, хотіли інвестувати поза межами Польщі, натуральними партнерами були країни ЄС. Це легко зрозуміти, оскільки в рамках ЄС є свобода діяльності компаній. Це дуже добре видно в нашому торгово-обороті, три четверті польського торгового обороту – це країни ЄС.

З початком повномасштабного вторгнення польський бізнес дізнався про Україну, почав дізнаватися більше, польський бізнес був активно долучений в підтримку України. Це все перерождалось в певний інтерес до України як до країни, як до можливого партнера, до можливих бізнес-партнерів. Також в Польщі є розуміння, що Україна колись стане членом ЄС, що вже час, щоб розпочинати певну діяльність, пошук можливих партнерів.

Польща не зупинилася на етапі декларування намірів, а вже приймає конкретні кроки, які стануть суттєвим поштовхом для інвестицій в Україну.

«Ми знаємо, що Польща зацікавлена у співробітництві з Україною, зокрема, польські підприємці, і польський уряд відповідно теж реагує. Зокрема, недавно були прийняті такі зміни у законодавстві Польщі. В Польщі існує така структура як куке – це комісія убезпечень кредитов експортових, це власне той такий страховий фонд, який страхує інвестиції торговельні, співпраці різні бізнесові, і не було інструментів страхування будь-якої співпраці з україною, тому що це вважалась країна з дуже високим ризиком.

Нещодавно були, от липень-серпень, коли розглядався змін до законодавства польщі і все-таки ці зміни були прийняті, і ця комісія тепер може страхувати інвестиції в Україні від так званих політичних ризиків, яким є війна», - розповідає Вікторія Гомонець, координаторка проєкту «Польський сервіс відбудови України»

Такі законодавчі зміни суттєво впливають на інтерес потенційних польських інвесторів до України.

«Це фактор, який також заохочує польський бізнес дивитися на Україну не тільки як на країну, якій потрібна допомога, але також як на країну, де незважаючи на війну, незважаючи на російські обстріли, продовжується економічне життя, де є можливі спільні бізнес-проекти, де є дуже потужний приватний сектор, який може бути партнером для потенційних інвестицій чи спільних бізнес-проектів», - каже Юзеф Ланг, директор київського офісу Варшавського інституту підприємництва

До слова, першим етапом проекту «Польський сервіс відбудови України» стало детальне дослідження інтересів польського бізнесу, зокрема, за галузями. Іноземні інвестори уже проявили інтерес до таких видів українського бізнесу як деревообробка, логістика, сільське господарство, харчова промисловість та енергетика. Більше того – експерти проекту розповідають про реальні кейси, коли бізнесмени із Польщі вже після початку повномасштабного вторгнення розпочали інвестувати в Україну. Щоправда, в цілях безпеки більшість наразі віддає перевагу не підсвічувати таку діяльність медійно.

Індустріальні парки: подарунок від України

Іноземні інвестори встигли звернути увагу на ще одну перспективну можливість для розвитку бізнесу в Україні. Це – індустріальні парки.

Загалом в Україні зареєстровано 65 індустріальних парків, проте не всі розпочали активну роботу. На Волині таких наразі два – у містах Володимирі та Нововолинську, і обидва вже працюють. Загалом індустріальний парк – це спеціальна промислова територія з готовою інженерно-транспортною інфраструктурою, спрощеними регуляторними процедурами та іншими пільговими умовами для старту бізнесу.

«Прийняли два законопроекти, які стали законами, про пільги в індустріальному парку. До того змісту фінансового, такої вигоди фінансової не було заходити в індустріальний парк, тому що не було пільг. Тепер на термін дії концепції індустріального парку діють пільги, так само на ПДВ, на прибуток, інші пільги і з’явилась логіка, з’явився інтерес», - розповідає Борис Карпус, Нововолинський міський голова.

Загалом для резидентів індустріальних парків законом передбачені наступні економічні стимули:

• звільнення від імпортного ПДВ і мита при імпорті нового обладнання;
• звільнення від податку на прибуток на 10 років;
• пільгові ставки податку на нерухомість і плати за землю від місцевої влади.

Наразі управляюча компанія НОВО, яка представляє інтереси обох індустріальних парків – у Володимирі і Нововолинську – активно веде переговори із бізнесом. Найчастіше пропозицією цікавляться саме іноземні компанії.

Потенціал індустріальних парків – величезний. У Нововолинську в перспективі це – понад 100 мільйонів євро прямих інвестицій.

Новий-старий список

Аналізуючи ситуацію з іноземними інвестиціями в Україні, бачимо, що за останній рік з’явилося чимало нових перспективних можливостей для інвесторів. Звільнилися ніші ринків, які були зайняті російським товаром, перебудувалися логістичні шляхи, інтерес до України відкрив світові, у тому числі – і бізнесовому, її сильні сторони. Як результат - український і навіть закордонний уряди напрацьовують механізми, як залучити нових інвесторів і зробити їхні капіталовкладення безпечними та вигідними.

Усе це дає надію на гарні інвестиційні перспективи. 

З іншого боку, залишається чималий список перешкод для іноземних інвесторів, і війна серед них – на жаль, не єдиний ризик. 

«Каталог факторів, які заважають інвестиціям, про які самі підприємці – чи то польські, чи то українські – розповідають, що є певними обмежуючими факторами, цей каталог, на жаль, залишається незмінним від багатьох років. Це питання кордону і пропускної спосібності кордону, це також питання певної гармонізації з законодавством ЄС. Це питання деяких бюрократичних процедур, які присутні в Україні, іноді це також фактор — корупція, але який на щастя, про який вже менше і менше кажуть підприємці чи то польські, чи то українські», - Юзеф Ланг, директор київського офісу Варшавського інституту підприємництва.

Тож напрацьовуючи безпекові механізми для іноземних інвесторів, Україна не повинна забувати і про «довоєнний список»  перешкод. Адже лише подолавши їх усі, ми справді можемо говорити про сприятливий інвестиційний клімат, навіть попри війну.