Що робити, коли немає змоги платити кредит під час війни: поради луцького юриста

Згідно із даними ООН, війна Росії проти України залишила без роботи майже 5 млн людей. Водночас зміни фінансового становища відчули чи не всі українські родини через цінові «гойдалки» та зменшення доходів. При цьому частина громадян не просто втратили заробіток – вони ще мають борги перед фінансовими установами чи банками.

Як діяти в ситуації, коли немає змоги сплачувати кредити під час воєнного стану, розповіла в коментарі виданню ВСН юристка із Луцька, керуюча партнерка адвокатського об’єднання «Матвіюк, Смоленський, Місюк і партнери» Наталія Матвіюк.

Кредитні канікули – право банку, але не обов’язок 

Насамперед слід знати, що банки і фінансові установи після введення воєнного стану йшли на поступки громадянам і вводили так звані кредитні канікули. 

Однак люди не зовсім правильно розуміють суть цих канікул: вважають, це означає, що вони перестають повністю оплачувати платежі: тіло кредиту, штрафні санкції, відсотки. Однак це не так. Насправді кредитні канікули передбачають, що банк за власною ініціативою приймає рішення не стягувати штрафні санкції, або відтермінувати оплату тіла кредиту, відсотки чи всі платежі разом. Це не є обов’язком, а правом банку.

Із 24 лютого законодавчо було визначено момент, що банки та фінансові установи не мають стягувати штрафні санкції з українців, і якщо вони стягувалися, то це можна було оскаржувати. 

Станом на сьогодні кредитні канікули завершилися, але питання залишилося для людей актуальним. Завжди є можливість домовлятися з банком чи фінустановою, якщо виникли складнощі з поверенням кредиту, вони йдуть на поступки. Це можуть бути реструктуризації, відтермінування платежів тощо. Наразі це вирішується через тільки домовленість між двома сторонами. Звісно ж, з огляду на умови договору, укладеного, коли брали кредит. 

Кредит на житло, яке зруйноване в бойових діях

На законодавчому рівні дозволено не оплачувати відсотки за такий кредит. 

Щодо тіла кредиту, то наразі ведуться дискусії, як діяти в такій ситуації, коли житла вже немає, але за нього ще не сплачений кредит. Поки питання не вирішено. Можливо, заборгованості будуть покладати на країну-агресора, чи людям будуть надавати допомогу. 

Алгоритм дій позичальників-боржників

Якщо є кредит, але немає можливості платити, то в будь-якому разі потрібно звертатися до банку. Не чекати, коли до вас прийдуть із виконавчої служби з рішенням суду або колектори. 

У банк потрібно надати документи, які підтверджують ваші умови: про те, що ви втратили роботу, є внутрішньо переміщеними особами, отримали інвалідність тощо.

Договір, який ви укладали з банком, ніхто не відмінить. Оптимальний варіант – домовитися про реструктуризацію боргу або відстрочення платежу. Здебільшого всі фінансові установи йдуть на контакт і намагаються знайти вихід із ситуації, допомогти людині. 

Війна як форсмажорна обставина

У цивільно-правових договорах обов’язково прописуються форсмажорні обставини. Якраз введення воєнного стану в крані офіційно визнане форсмажором.

Форсмажор дає можливість не виконувати свої обов’язки протягом певного періоду часу. Умовно кажучи – це ті самі кредитні канікули. 

На форсмажорні обставини як перешкоду вчасній виплаті кредиту можна посилатися, але ця обставина враховується уже при розгляді судової справи. Наприклад, банк звертається до людини про стягнення певної заборгованості, тоді можна сказати, що позичальник не міг виконувати обов’язки, бо були форсмажорні обставини.

Тут є важливий нюанс – чи повідомила людина банк про наявність таких обставин, бо як правило, договори передбачають, що сторона повинна дати знати про це. Якщо не повідомить у встановлений у договорі строк, то не може пізніше посилатися на їх наявність.

Загалом питання, чи враховувати форсмажорні обставини, буде вирішуватися залежно під час розгляду конкретної справи. 

Важливі моменти, якщо ви збираєтеся брати позику

Люди не звикли читати договори, немає правової культури, щоб ознайомлюватися детально з тим, що підписують. Прийшли, підписали, а коли виникла проблема – почали вчитуватися. 

Людині треба знати, які умови пропонує банк чи фінансова установа. Не завжди з цим легко розібратися, тож можливо варто звернутися до юриста чи адвоката, який допоможе. В деяких випадках консультація є дешевшою, ніж штрафні санкції, які пізніше потенційно будуть оплачуватися людиною.

На що звернути увагу в договорі:

1. Штрафні санкції – це потенційна відповідальність у випадку неможливості оплати. Як вони нараховуються, за який період, чи є складні нарахування штрафів, бо тоді відсотки накладаються на відсотки і суми будуть значно більшими. 
2. Сума кредиту має бути зазначена в гривні або у певні валюті, якщо останній варіант, то прописано курс на момент повернення, формули, як рахувати, якщо курс виріс.
3. Перевіряти повноваження установи та людини, яка видає кредити.

Є три етапи врегулювання боргового конфлікту: 

• Першочергово у разі несплати кредиту банки можуть звертатися з претензіями, тоді ще можна піти і домовлятися, яким чином здійснювати погашення боргу.
• Далі – банк може передати свій кредит іншим фінустановам, наприклад, колекторським фірмам, тоді перемовини будуть вестися вже з тією організацією. Але спершу треба перевірити, наскільки вона повноважна здійснювати дії як кредитори чи від імені банку.
• Третя ситуація – коли вже є рішення суду. Тобто банк звернувся до суду, рішення винесено без участі людини і передано у виконавчу службу до примусового виконання. Тоді треба ознайомлюватися з умовами і можливостями оскарження рішення і думати, як його виконати. 

Якщо ж ідеться про так звані «швидкі кредити», то ці установи люблять або не прописувати всі умови повернення коштів у договорі, або робити відсилку на сайт, де розписані штрафні санкцій та порядок нарахування відсотків. Тут треба бути ще більш уважними.

Волинянам варто пам’ятати, що у них є можливість звернутися в безоплатну правову допомогу і отримати консультацію щодо ситуації з позиками.

Не ховатися від проблем і звертатися до банку чи фінустанови з пропозицією врегулювати питання.

Уважно читати договір і за потреби – звернутися до фахівця за консультацією.