Укриття в центрі Луцька: одне — як склад, інше — притулок із ковдрами

Журналісти ВСН вирішили перевірити, наскільки мешканці та працівники популярних закладів Луцька знають, де ховатись під час повітряної тривоги і чи готові укриття прийняти відвідувачів у разі небезпеки.

Ми вирушили до кількох кафе й торгових точок у центрі міста. Деякі працівники впевнено скеровували нас: «За рогом», «У підвалі», «Поруч - є табличка». Але були й ті, які зізнавалися, що не знають, де саме укриття.

У таких випадках ми зверталися до адміністрації й уточнювали, чи є сховище, як туди потрапити, чи воно доступне у робочий час. В окремих ситуаціях власники закладів підтверджували, що приміщення для укриття є, однак персонал не проінформований або туди не ходять. 

Так, у кав’ярні на Винниченка працівниці за касою розгублено знизали плечима: «Ми не знаємо, ми тут недавно…» Як з’ясувалося згодом, укриття таки є - у підвалі закладу. 

Власниця пояснила: «Наші працівники можуть туди спускатися. Просто дівчатка не потрапляли під тривогу, тому не знали».

Інколи працівники закладів усе ж намагались допомогти. 

Дівчина з іншої кав’ярні провела нас до підвального приміщення під університетським корпусом поруч (Банкова, 9; корпус ВНУ Корпус № 2 (С)). 

Двері були відчинені, вхід - вільний. Але представники навчального закладу згодом повідомили, що приміщення офіційно не функціонує як укриття - воно не обладнане та не внесене до переліку діючих сховищ. 

У деяких дворах ми знайшли офіційні укриття з туалетом, лавками, слабким освітленням, але без питної води. В інших - порожні підвали, темні, запилені, зі старими меблями. Одне приміщення мало воду, але зовсім не було світла і відчувався дивний запах.

Під час обходу ми відвідали кілька укриттів у різних частинах центру. Умови дуже різні: від повноцінних сховищ до запилених підвалів без вентиляції. 

В одному з укриттів (Винниченка, 30) було все необхідне: питна вода, туалет, вентиляція, місця для сидіння й навіть можливість прилягти. Там було чисто, спокійно, відчувалося, що про це місце дбають.

Інше приміщення (Винниченка, 67) виявилося менш придатним: круті сходи, пильно, важко дихати, холодно, немає води й нормальних місць для сидіння. Перебувати там довго - складно. Але й аби потрапити туди, теж потрібно трохи поблукати.

Ще одне укриття виглядало як склад старих речей. Вентиляції не було, простір захаращений, і в разі тривоги таке місце може бути небезпечним.

Найкраще враження справило укриття біля драмтеатру. Воно розташоване в самому центрі міста, тепло, світло, є вода, туалет, ковдри, місця для сидіння й лежання. Важливо - сюди можна приходити з тваринами. Це одне з небагатьох укриттів, яке справді відповідає потребам людей у кризовій ситуації.

Укриття в центрі Луцька різні за станом, доступністю й рівнем готовності. Деякі справді можуть забезпечити базову безпеку, інші радше нагадують склад або темний підвал, куди страшно заходити навіть без тривоги. 

Автор: Олена Білас 

Читайте також: 

• Куля прилетіла у віконну раму: мешканці Луцька діляться наслідками ворожої атаки
• «Це ж просто МіГ»: у Луцьку жінку вночі не пустили в укриття під час тривоги