З розбомбленого села Донеччини на Волинь приїхала велика родина переселенців з песиком

На подвір'ї одного з прихистків Луцького району ми застали жінку з грайливим песиком Тоні. 66-річна Галина Іллівна зі своїм чоловіком, сином, невісткою, внуком, сватами та 91-річною бабусею приїхала на Волинь з розбомбленого російськими військами донецького села Верхньоторецьке. Свою історію жінка розповіла журналістам ВСН.

Виїжджала родина з рідного села 15 березня, а уже 23-го поселилися у прихистку на Волині.

«Спочатку від бомбардувань ми втекли у Дніпропетровську область, потім на Вінничину, а в результаті приїхали на Волинь. Загалом змінили сім місць, поки поселилися тут. Як були одягнені, коли сиділи в підвалі - в тому і приїхали сюди. Довго не могли поселитися, бо з нами старенька бабуся. Вона вже пережила одну війну, про яку у неї ще й досі живі спогади», - розповідає жінка.

За її словами, ще 12 березня у їхньому селі було порівняно спокійно. А після цієї дати розпочалися безперестанні обстріли. 

«Ми три дні переховувалися у підвалі від авіаударів, градів, танкових обстрілів. І все це приземлялося зовсім поруч. Навіть песик з нами жив у підвалі. А коли ми вже виїхали, нам повідомили, що від села нічого не лишилося. На відео видно, що там - одні руїни. У нас розбомбили гараж, кухню, частини будинку, дах, немає вікон. Ми ж жили за пів кілометра від так званої ДНР", - пригадує переселенка.

За її словами, перехід між окупованою територією та підконтрольною Україні закрили під час епідемії коронавірусу: «До того ж, люди пішки переходили на ту сторону. Але переважно це були ті, в кого є там рідні», - каже Галина Іллівна.

На запитання, чи планує родина повертатися до рідного села, категорично сказала: «Ні, лише тут хочу жити».

«Коли виїжджали з Донеччини, планували їхати на батьківщину мого батька, а він був родом з Львівської області. А його в 1939 році насильно відправили на Донбас. Там він одружився і ми там всі народилися. Там запропонували працювати в колгоспі, а за це дали хату, де колись була кузня. А тепер повернулися на захід, і хочемо жити тут», - зазначає жінка.