#спогади

Мріяв одружитися, але повернувся «на щиті»: історія Героя з Волині Володимира Ковча, який понад два роки вважався зниклим безвісти
історії війни

Мріяв одружитися, але повернувся «на щиті»: історія Героя з Волині Володимира Ковча, який понад два роки вважався зниклим безвісти

Він мріяв про сім’ю, кохав і будував плани на майбутнє, але замість весілля рідні зустріли його на щиті. Володимир Ковч із села Щедрогір на Волині добровільно став на захист України ще в перші дні повномасштабного вторгнення. Воїн загинув у березні 2024 року під Бахмутом, однак понад два роки його вважали зниклим безвісти. Лише в листопаді 2026-го Герой повернувся до рідного села, де його поховали.

«Щадив маму й не розповідав про війну»: спогади про Героя із Волині Сергія Боснюка
історії війни

«Щадив маму й не розповідав про війну»: спогади про Героя із Волині Сергія Боснюка

У селі Ворокомле на Волині з військовими почестями навіки попрощалися із нацгвардійцем Боснюком Сергієм Васильовичем. Він подолав на субмаринах води декількох морів, за його плечима – чарівні краєвиди далеких берегів, сухопутні трудові шляхи до інших країн й бойові стежини Харківщини.

Востаннє говорив із дружиною за день до смерті: спогади про прикордонника з Волині Романа Дуду

Востаннє говорив із дружиною за день до смерті: спогади про прикордонника з Волині Романа Дуду

10 жовтня у населеному пункті Маховик Хaрківської області зупинилося серце бійця 6-го Вoлинського прикордонного загону, жителя села Залисиця Самарівської громади Романа Іларіоновича Дуди. Добрим, усміхненим і надзвичайно простим він був по життю. Таким назавжди залишиться у пам’яті всіх, хто його знав, з ким перетиналася його доля.

У липні став на захист України, а у вересні життя обірвалося внаслідок поранення: воїну з Волині навіки 35 років
історії війни

У липні став на захист України, а у вересні життя обірвалося внаслідок поранення: воїну з Волині навіки 35 років

На війні з російськими окупантами загинув 35-річний воїн з Маневиччини Володимир Васильович Медведюк. Стрілець стілецького відділення одного з військових підрозділів ЗСУ влітку 2026 року був призваний до лав оборонців України. Його серце перестало битися 6 вересня 2026 року від отриманих поранень під час проходження військової служби.

Не встиг освідчитися коханій: історія 32-річного захисника з Волині, який загинув на фронті

Не встиг освідчитися коханій: історія 32-річного захисника з Волині, який загинув на фронті

20 вересня у Конищі на Волині був перший від початку повномасштабного вторгнення похорон загиблого військовоcлужбовця. Це було не просто прощання з молодою людиною. Плакало все село і вся округа – в останню дорогу провели загиблого 12 вересня на Сумщині сoлдата 71-ї окремої аеромобільної бригади Юрія Анатолійовича Антонюка.

Устиг повоювати лише три тижні: історія добровольця з Волині, який загинув, захищаючи Україну
історії війни

Устиг повоювати лише три тижні: історія добровольця з Волині, який загинув, захищаючи Україну

Устиг повоювати лише три тижні, але в пам’яті побратимів залишився справжнім Воїном, який ніколи не пасував на полі бою: розповідь про мужнього сина Волині, який добровольцем пішов на фронт і загинув, так і не встигнувши здійснити заповітну мрію

Мобілізували, коли повертався з грибами: історія Героя з Волині Івана Поліщука
історії війни

Мобілізували, коли повертався з грибами: історія Героя з Волині Івана Поліщука

 27 вересня у селі Заброди на Волині привезли тіло померлого поблизу населеного пункту Хрiнівка Чернiгівської області гранaтометника 4-ї прикордонної комендатури швидкого реагування 11-го прикордонного Крамaторського загону «Форпoст» Івана Івановича Поліщука, 7 липня 1969 року народження. 24 вересня він помер під час служби на позицiях.

«Друже, я за тебе помстився»: молодий воїн з Волині повернувся на фронт після загибелі друга дитинства й поліг через 3 місяці
історії війни
фото

«Друже, я за тебе помстився»: молодий воїн з Волині повернувся на фронт після загибелі друга дитинства й поліг через 3 місяці

19 листопада 2024 року поблизу населеного пункту Петрівка на Донеччині загинув Герой з Камінь-Каширського Дмитро Бусько. Довгий час воїн вважався зниклим безвісти. Його тіло повернули в Україну під час обміну, однак через понівечений стан останків установлення особи затягнулося на рік і три місяці. І лише після підтвердження результатів ДНК-аналізу рідні змогли дочекатися можливості поховати свого Героя. Йому навіки лише 27 років...

«Краще загину, ніж здамся в полон»: батько з Волині розповів про сина-розвідника, який віддав життя за Україну
історії війни

«Краще загину, ніж здамся в полон»: батько з Волині розповів про сина-розвідника, який віддав життя за Україну

Справжні багатури воліють краще померти, аніж здатися в полон: розповідь про відважного сина Азербайджану - 29-річного Руслана Байрамова, який упродовж шести років захищав Україну і загинув, так і дочекавшись Перемоги 

«На позиції був з трьома побратимами. Жоден із них не повернувся»: історія Героя з Волині, який загинув у Курській області

«На позиції був з трьома побратимами. Жоден із них не повернувся»: історія Героя з Волині, який загинув у Курській області

14 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на території Курської області загинув Герой з Маневицької громади Віталій Щербачук. Захисник майже 2 роки вважався зниклим безвісти.

Перший бойовий вихід захисника став для нього останнім: історія Героя з Волині
історії війни
фото

Перший бойовий вихід захисника став для нього останнім: історія Героя з Волині

20 березня 2025 року під час бою з російськими окупантами поблизу населеного пункту Басівка на Сумщині поліг військовослужбовець Олег Романюк, житель села Черче Камінь-Каширської громади. Довгий час воїн вважався зниклим безвісти.

Вранці написав мамі, що все добре, а ввечері родині повідомили про зникнення: історія полеглого Героя з Волині

Вранці написав мамі, що все добре, а ввечері родині повідомили про зникнення: історія полеглого Героя з Волині

25 вересня страшна звістка облетіла Волинь – на Харківщині загинув боєць 109-го окремого гiрсько-штуpмового батальйону 10-ї окремої гірсько-штурмової бригaди «Едeльвейс» Віталій Станіславович Корпас, 21 серпня 1983 року народження. Рівно два місяці – з 21 липня до 21 вересня – пройшло з моменту, як його перевели служити з центру комплектування в зону бойових дій. Батьків ошелешили сповіщенням, що він зник безвісти, а за лічені дні підтвердили загибель.

Пережив сирітство, став на захист України й загинув заради майбутнього сина: історія Героя з Волині Степана Гученка
історії війни

Пережив сирітство, став на захист України й загинув заради майбутнього сина: історія Героя з Волині Степана Гученка

Степан Гученко з Волині пережив важке дитинство, зростав в інтернаті, працював за кордоном і мав за плечима численні травми. У мирному житті він був звичайним чоловіком зі своїми чеснотами й вадами, любив музику, спорт і завжди приходив на допомогу друзям, а після початку повномасштабної війни прагнув стати на захист України. У листопаді 2024 року боєць із позивним «Дельфін» загинув у бою на Донеччині, а його історія залишилася спогадом про чоловіка, який віддав життя, аби його син міг пишатися батьком.

«Моліться за мене, бо я, мабуть, не вернуся»: історія полеглого Героя з Волині, якого майже рік вважали зниклим безвісти
історії війни

«Моліться за мене, бо я, мабуть, не вернуся»: історія полеглого Героя з Волині, якого майже рік вважали зниклим безвісти

21 вересня завершилася земна історія захисника із села Височне на Волині, стрільця 42-ї окремої мехaнізованої бригaди Івана Михайловича Левонюка, 20 січня 1975 року народження. 27 жовтня 2025 року він загинув в районі населеного пункту Нoвопавлівка Дніпропетровської області та майже рік вважався зниклим безвісти. Йому навіки 50! Лише 21 вересня цього року він повернувся у рідне село в домовині…

Створив власний ігровий проєкт, який мав запустити після повернення з війни. Спогади про захисника з Волині
історії війни

Створив власний ігровий проєкт, який мав запустити після повернення з війни. Спогади про захисника з Волині

Артур Кушнір – молодший лейтенант, командир стрілецького взводу 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Йому назавжди 26. Він мріяв повернутися додому, завершити власну справу й нарешті позбутися уламків, які нагадували про пережите на війні. Та останнє бойове завдання стало для нього справді фатальним.