320 днів вважався зниклим безвісти: на Волині в останню путь провели Героя Ігоря Бурка
У вівторок, 3 лютого, на Волині віддали земну шану вiйськовослужбовцю 100-ї механізoваної бригади Ігорю Володимировичу Бурку, який з 20 березня 2025 року вважався безвісти зниклим. 31 січня 2026 року за результатами експертизи ДНК підтвердилася загибель захисника.
Про це повідомили у Ратівському благочинні.
Прощалися з Героєм у селі Велимче.
У Велимчі Ігоря неабияк любили. Він був порядним сім’янином, хорошим чоловіком, батьком, братом, сином і загалом відповідальною, доброю людиною.
Коли розпочалася війна, не вагаючись, долучився до ДФTГ. А в серпні 2023 року поповнив ряди добровольців у лавах «сотки». Майже два роки боронив рідну землю у «гaрячих точках» Сходу. Зв’язок із ним обірвався 20 березня 2025 року, коли його підрозділ тримав оборону неподалік від Кoстянтинівки.
Увесь рік для рідних захисника був оповитий смутком і невідомістю. Батьки Володимир та Марія, сестра Ірина, дружина Тетяна, сини Артем та Ярослав жили і сподівалися, що станеться диво і Ігор повернеться додому живим. Наприкінці січня їм сповістили, що збіглися результати експертизи ДНК. Тоді, 20 березня, він загинув від скиду з ворожого дрона. Болюча звістка надійшла через 320 днів після загибелі бійця.
2 лютого тіло загиблого Ігоря Бурка траурним кортежем привезли востаннє у Велимче. 3 лютого його відспівали у храмі Покрови Пресвятої Богородиці священники Сергій Кравець та Сергій Харковець. Чи не усе село, велика родина, побратими і друзі, провели доброго, щирого і відповідального воїна Ігоря до місця його останнього спочинку.
«Хай пам’ять про захисника живе у молитвах усіх, хто його знав, з ким перетиналася його життєва дорога, а рідних Господь укріпить і дасть сили навчитися жити з любов’ю у серці й молитвою на вустах за його вічний спочинок. Маємо молитися і пам’ятати, що він віддав своє життя, щоб ми усі жили у мирі», - зазначають у дописі.
Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині воїна. Світла пам'ять Герою!











