400 сортів троянд, понад 70 сортів ірисів та гортензії: волинянка перетворила подвір’я на трояндовий рай

Історію волинянки розповіли на сайті «Нове життя» - новини Любешівщини».

Кожен ранок у Валентини Миколаївни починається однаково. Ще до початку домашніх клопотів вона виходить у двір, бере до рук горнятко кави й повільно проходить між клумбами. Дивиться, що змінилося за ніч, яка квітка розкрилася, чи добре почуваються рослини після спеки або дощу.

– Це як ритуал. Кави попити, помилуватися квітами, перевірити, чи не зацвіла раптом нова квітка, – усміхається жінка. І лише тоді починається день.

 

 Нині її подвір’я нагадує ботанічний сад. Тут росте 400 сортів троянд, понад 70 сортів ірисів, гортензії, а ще лілійники, матрикарії, вероніки та багато інших рослин, кожна з яких має свою історію, свій характер і своє місце.

А живе любов до квітів у нашої землячки з дитинства. Валентина Миколаївна пригадує свою бабусю, яка ще тоді, коли не було інтернету, виписувала газети, читала про нові сорти й намагалася виростити щось незвичайне.

– Вона теж дуже любила квіти. Напевно, від неї мені й передалася ця любов до них, – говорить вона.

Перші троянди біля власної оселі Валентина Казбан посадила близько п’ятнадцяти років тому. Тоді ще не знала назв сортів – просто купувала ті, що подобалися.

– Спочатку я купляла жовті, червоні, білі. А зараз – уже конкретні сорти, – каже лахвичанка.

 

Справжнім же захопленням троянди стали після початку повномасштабного вторгнення росії.

– Тоді почала багато їх садити. Може, щоб заспокоїтися, чи просто відволіктися,– пояснює жінка.

Щосезону вона висаджувала десятки нових кущів – приблизно по шістдесят навесні й стільки ж восени. Рік за роком колекція збільшувалася, а разом із нею – знання та досвід.

Саджанці квіткарка замовляє в різних куточках України. Є в її саду троянди із Житомирщини, Донеччини, Херсонщини. З останньою областю пов’язана особлива історія.

Ще до початку війни Валентина Миколаївна оплатила саджанці в одному з херсонських розсадників. Та, на жаль, невдовзі територія опинилася в окупації.

– Я вже подумала, що люди не зможуть мені надіслати. Але я все розуміла. Тож уже й не чекала. Однак після звільнення з-під окупації люди все ж прислали мені саджанці, – пригадує вона.

Нині господиня знає всі сорти, що ростуть у її саду.

– Коли хтось називає якийсь сорт троянди –  я вже в уяві бачу, як вона виглядає, – усміхається квіткарка.

Валентину Миколаївну цікавить усе: хто створив сорт, у якому році його вивели, які історії стоять за його назвою. У її колекції є троянди відомого англійського селекціонера Девіда Остіна, сорти французької, німецької, американської, канадської селекцій, а також українські троянди.

Особливо подобаються жінці мускусні троянди. Утім, коли просять порадити, не вагаючись називає сорт «Ешлі».

– Вона дуже довго тримає квітку, дуже рясно цвіте. Хоч рожеві троянди я не дуже люблю, але ця – особлива, – ділиться жінка.

З роками Валентина Казбан навчилася розбиратися у всіх тонкощах вирощування. Добре знає, як обрізати чайно-гібридні троянди, чим відрізняються флорибунди від шрабів, рамблери від клаймберів, які сорти потребують укриття на зиму, а які краще переносять морози.

Та останнім часом поруч із трояндами з’явилася ще одна любов – волотисті гортензії.

Перші кущі жінка посадила близько п’яти років тому, а вже два роки активно займається їхнім розмноженням. Нині в її колекції – 80 видів.

– Це дуже кропітка робота. Але мені цікаво, який новий сорт буде, як він виглядатиме, – говорить лахвичанка.

Саме цікавість змушує її вивчати сорти, експериментувати, освоювати нові технології. А нещодавно і декоративні кашпо із ротангу Валентина Миколаївна навчилася плести.

– Просто дивилася майстер-класи в інтернеті і спробувала, – каже жінка.

За красою саду стоїть величезна праця. Грунт біля будинку, зізнається господиня, не надто родючий. Колись землю для троянд доводилося возити з поля, для гортензій – із хвойного лісу. Навесні – обрізування, підживлення, обробки, висаджування. Влітку – прополювання та поливи. Восени – нові посадки.

Допомагають чоловік і діти. У спекотні дні поливають ділянку по частинах, бо охопити все за один вечір просто неможливо.

Та найбільша винагорода приходить тоді, коли вперше розквітає новий сорт.

– Коли нова троянда розцвітає… Ох! Чекаєш: чи це вона, чи не пересорт, чи дійсно та троянда, яка мала бути, – із захватом розповідає Валентина Миколаївна.

Ці емоції знайомі лише тим, хто справді живе своєю справою. Тож не дивно, що люди часто приходять до її подвір’я просто помилуватися квітами.

– Було таке, що приходили як на екскурсію. Усі дивуються, захоплюються,– з гордістю каже господиня.

Вона ж охоче ділиться досвідом, порадами, допомагає тим, хто лише починає вирощувати троянди чи гортензії.

Попри величезну колекцію, список бажаних рослин у Валентини Казбан ще не закінчився. У ньому – близько 150 сортів троянд. Щоправда, сама усміхається: місця для нових рослин біля дому вже майже не залишилося. А ще жінка має намір розвивати новий напрямок – вирощування й реалізацію саджанців волотистих гортензій, які вже два роки успішно розмножує. Адже для неї квіти – це не просто захоплення, а справа, яка приносить натхнення й задоволення.

Алла ФЕСИК.

Читайте також:

• Продали машину заради гортензій: як родина під Луцьком створила свій розсадник
• 20 років мріяла про власний салон: як перукарка з Луцька отримала грант і відкрила бізнес
• Коли все село без світла, у них воно є: волиняни показали свою сонячну електростанцію