Бабський батальйон «Горішок» із Волині заряджає енергією воїнів ЗСУ

Про це пише Вісник+К.

Бабський батальйон «Горішок»

Таня Хомячук найперше знайомить з усіма і розповідає, що з початком війни вона подала ідею своїй мамі Любові Йосипівні долучитися до волонтерства.

Потім приєдналася ще сусідка, місцева активістка та учасниця гурту «Терниця» Олена Миндреску, у якої двоє синів воюють.

«Згодом я куму свою загітувала, бо ж усе одно на пенсії без діла сидимо, а тут дітям, які ту путінську заразу нищать, поможемо», – приєднується до розмови 68-річна жінка.

Кума Галина Козлова приїжджає сюди з Ківерців. Так троє щодня і роблять свою роботу: горіхи б’ють, закупляють цукерки, печиво сухе, арахіс, цукати.

Щомісяця витрачають на це частину своєї пенсії. Добре, що, дізнавшись про батальйон «Горішок» (таку назву їхньому працьовитому колективу придумала Таня), багато людей передавали необхідні інгредієнти.

«Я уже три роки волонтерю у Ківерцівській громадській організації «Станція добра», – зазначає Таня. – Чимало небайдужих людей  приносять нам необхідне, потім доставляю сюди. Мій син з-за кордону кошти пересилає, сама щось докладаю. Місцева підприємиця Люда Батицька привозить необхідні складові зі знижками. Наші родини, односельці дуже допомагають. Долучилися й дівчатка-старшокласниці Валерія Батицька та Уляна Андрейчук», - каже Галина Козлова.

А ще школярки придумали цікаві лотерейки. Кошти від їхнього продажу витрачали на придбання необхідних смаколиків.

Зробили шість тисяч подарунків

Мають веснянківські волонтерки й власну фішку: у кожну торбинку кладуть папірчик зі своїм номером телефону та побажанням.

«Я от недавно писала: «Лупіть тих гадів, щоб аж зуби бряжчали!» – сміється Олена Олександрівна.

«Ми б і самі того Путіна молотком прибили», – підіймає своє основне знаряддя праці Любов Хомячук, яка б’є горіхи. Саме за нею закріплена ця робота.

Має і незвичне робоче місце: дерев’яну табуретку, до якої міцно прикріплені планочки, щоб горіхи не падали не підлогу. Поки розмовляємо-жартуємо, робота не зупиняється.

«А ще був у нас такий слоган: «Смакуй. Насолоджуйся. Набирайся сил і ї….ш цю русню!» Тільки матюків не пишіть, – сміється Таня. – Хлопці сприймають такий гумор на ура. Також з радістю читають послання від діток з різних шкіл. Хто як може, так і допомагає підняти бойовий дух наших захисників».

Галина Козлова каже, що ні дощ, ні буря не завадить їй дістатися сюди.

«За роботою і час швидше минає, бо чим на пенсії зайнятися? Подзвонять мені – і їду на Веснянку. Якось порахували, що вже зробили шість тисяч солодких пакуночків!», - каже вона.

Є їхні гостинці у різних гарячих точках: на Харківщині, Донеччині, у Запорізькій області.

«Дуже часто дзвонять військові, дякують, фото надсилають. Нам дуже приємно, отже, стараємося не дарма. Правда, ресурси наші не безмежні, тому завжди просимо допомоги у людей: «Не будьте байдужі, долучіться до доброї справи!». Хто має горіхи, передавайте за адресою: м. Ківерці, вул. Шкільна, 15. Або хто яку гривню на картку скиньте. Як кажуть: «З миру по нитці – і вже допомога нашим захисникам!», - просять волонтерки-пенсіонерки.

Номер картки Тетяни ХОМЯЧУК 4149 4991 5860 4585.

Руслана СУЛІК