Батько чотирьох дітей з Волині служить на сході України
Ярослав, який служить у третій стрілецькій роті Луцького батальйону Волинської бригади тероборони, у великодні дні вдягає під однострій вишиванку.
Про це повідомляє 100 окрема бригада територіальної оборони Волині.
«Це моя перша вишиванка – її подарувала дружина понад 20 років тому. Мав таку традицію – завжди брати цю сорочку в закордонні поїздки. Ніколи не рахував, у скількох країнах вона побувала. Але, поза всяким сумнівом, понад півтора десятка набереться», – розповідає Ярослав.
Чоловік має дуже короткий та яскравий позивний – «ЯR».
«В моєму уявленні «ЯR» – це велика енергія, яка може гори звернути», – каже Ярослав.
За освітою чоловік є лікарем-ревматологом, проте вже багато років працює у фармацевтичних компаніях. Зв’язки у цій сфері на початках широкомасштабного вторгнення неабияк допомогли укомплектувати аптечки бійців та батальйонний автомобіль швидкої медичної допомоги за стандартами НАТО.
А ще «ЯR» є батьком відразу чотирьох дітей – двох синів і двох до доньок:
«Старший син, до речі, також обрав фах лікаря. Вже закінчує інтернатуру з хірургії. Не раз приїжджав до нас у батальйон як інструктор з тактичної медицини».
Як розповідає пан Ярослав, за півтора місяця перебування Луцького батальйону на сході України, ставлення інших підрозділів ЗСУ до волинських тероборонців змінилося докорінно.
«Спочатку здавалося, що нас сприймають не надто серйозно. Але за рік підготовки на Волині ми дуже багато чого навчилися. А головне – стали злагодженим колективом вмотивованих однодумців. Тож нам вдавалося втримувати наші позиції навіть у найкритичніших ситуаціях. Тепер до нас на Донбасі ставляться з підкресленою повагою – інакше як «волинськими партизанами» вже, здається, і не називають», - каже тероборонівець.
А ще «ЯR» стверджує, що він та його побратими… знають рецепт Перемоги: «Ми не маємо вмирати за Перемогу, це вони – ординці – мають вмирати на нашій землі, бо їх сюди ніхто не кликав. Ми ж маємо бути навченими, екіпірованими й мати усі ресурси, аби швидко впоратися зі своїм ворогом».
Читайте також:
- За понад тисячу кілометрів від рідних домівок: як волинські тероборонівці освячували паски на сході України
- 14 років присвятив прикордонній службі: воїн з Волині служить на сході України