Через Волинь щодня повертаються до 100 українців з окупації: який шлях вони долають
Щодня через Волинь в Україну повертаються десятки людей, які виїжджають із тимчасово окупованих росіянами територій. Єдиний діючий маршрут на українсько-білоруському кордоні пролягає через Росію та Білорусь і займає від чотирьох до семи днів. Серед тих, хто дістається додому, — літні люди, які змушені залишати свої домівки через відсутність світла, води та складні умови життя.
Про це розповів Суспільному представник пресслужби Волинського прикордонного загону Віктор Калитка.
Видання поспілкувалося з українцями, які перетнули українсько-білоруський кордон.
Люди, які виїхали з окупованих російськими військами територій, долають українсько-білоруський кордон пішки. 80-річна Валентина Гайдай з однією валізою вибралася із міста Дніпрорудне Запорізької області. З її слів, у неї там нікого не лишилося, а діти виїхали у 2022 році.
«Я все чекала, що нас звільняють. Мені все обіцяли, що от, дивіться, скоро, скоро, скоро, скоро... І що, дві квартири залишили, все залишили — і їдемо. Не боїмося, що залишимо, бо вже сил нема там буде. Вроді все добре було б, але не виходить доброго нічого. У нас світла немає вже пів року», — сказала пенсіонерка.
На українській сторонці тих, кому важко пересуватися, волонтери підвозять електрокаром до пункту, де працюють державні та благодійні організації.
Ця 73-річна жінка, яка виїхала із Херсонщини, просила не називати її імені. Жінка розповіла, що далі їде до доньки в Польщу.
«Я тут опираюся і ходжу. У мене були ходунки. Ось такі очки, ось попідручечки водять мене дівчатки, красавиці. Оце таке справа. Закрила хату, сусідам приказала, собачок покормила і поїхала», — розповіла жінка.
Пункт пропуску працює тільки на в'їзд. Інша жінка, з якою поспілкувалися журналісти, розповіла: їде до України ненадовго, просить не показувати її обличчя і називає причину:
— Бо я буду возвращаться, меня там в кутузку посадят.— А ви звідки?— Я с окупированой.— Скажіть, будь ласка, який був шлях, як ви сюди їхали?— Ой, с этими, с перевозчиками ехали.— З якої області, звідки?— Запорожская.— Розкажіть нам, будь ласка, яка ситуація в тому місті чи селі, де ви живете?— Та яка ситуация? Света нет с мая месяца. Ну, а так попеременна. То есть, то нет вода. Но отопления ещё не дали.— Але ви залишаєтесь там, так? Плануєте повернутися чи ні?— У мене там чоловік лишився.
На кордоні людям надають необхідну допомогу, на постійні основі тут працює 5 благодійних організацій, зазначила фахівчиня з соціальної роботи Ковельської військової адміністрації Ірина Корнелюк.
З її слів, у вересні та жовтні пасажиропотік дещо зменшився — від 30 до 60 людей на добу, а влітку через гумантарний коридор поверталися понад 100 людей щодня.
«Зустрічаємо людей, які виходять з кордону. Ми їх сюди супроводжуємо у модуль і вже тут розказуємо, які вони можуть отримати послуги, як доїхати, де зареєструватися на грошову допомогу, перекусити, відпочити. Ну, Білорусь, Росія — це не так часто. Харківська, Запорізька, буває і Луганська, Донецька області. Але більшість Херсонська останнім часом, Запорізька», — сказала фахівчиня.
Від кордону благодійники безплатно довозять людей до найближчого міста або ж допомагають з ночівлею у транзитному центрі, якщо нікуди їхати, розповіла комунікаційниця благодійного фонду «Карітас-Волинь» Юлія Данилюк.
Більшості людей, яким надають допомогу — понад 60 років. За вересень-жовтень, додала Юлія Данилюк, забезпечили підтримкою тисячу 318 людей.
Читайте також:
- Мають відстрочку, але не можуть виїхати: кому з чоловіків дозволено перетинати кордон під час війни
- На Волині жінки за гроші одружували військовозобов’язаних, щоб ті могли виїхати за кордон
- Українці виїзджають з країни: яка ситуація на кордоні
Будь в курсі усіх новин
