Чи буде у Луцьку знову смердіти з потеплінням: що каже «Луцьководоканал»

Про це виданню ВСН розповів директор «Луцьководоканалу» Віктор Гуменюк.

Наразі усі роботи виконуються за власні кошти підприємства, а уже проектні роботи з реконструкції будуть проведені за кошти Європейського банку.

«Очисні - це найбільший об'єкт і доволі складний, тому на цей рік прогнозуємо лише проектування, а до самих робіт поки не дійде саме за кошти банку. А паралельно ми за власні та міські гроші будемо проводити підготовку».

«Щодо смороду, то можу сказати, що тут є багато факторів. Наявність мулу на цих картах є фактором, який може спричиняти сморід. Тому, не виключено, що він буде і цьогоріч. Але ми не знаємо природу походження цього запаху, тому говорити, що це саме мул смердить - складно. Але тут варто враховувати інші чинники смороду, бо викидів роблять дуже багато наших підприємств. Та й усі повинні думати яким чином зменшити свої викиди, що і робить «Луцьководоканал», а ось щодо інших суб'єктів, то тут складно щось казати».

«Загалом реконструкція забезпечить якість очистки стічних вод. Тобто, чим буде якісніша очистка, тим суттєво зменшиться кількість викидів в повітря. Але це при умові, що на очисні йтимуть стоки, що хоча б трохи відповідають параметрам. А на сьогодні основна проблема - це те, що на очисні йдуть стоки, які в рази перевищують допустимі концентрації для очисних. Для цього потрібно, аби люди та бізнес контролювали їх і не робили з каналізації помийну яму, не використовувати фосфатні миючі засоби, які втричі дешевші, ніж безфосфатний аналог. А українці не готові їх зараз купувати, і заборонити ці миючі держава не може, як й всій Європі», - розповів Віктор Гуменюк.

За його словами, якби на очисні споруди приходили стоки з допустимими нормами, то проблеми не було б.

«Туди йдуть стоки, що в десятки разів перевищують норми. Від цього продовжуються біологічні та хімічні реакції й очисні не можуть їх переробити, навіть якщо вони мегасучасні. Загалом у стічній воді мають бути лише фекалії, й усі повинні скидати уже очищені стоки, а у нас ні в кого з бізнесу немає локальних очисних. Тобто, сама проблема не в очисних, а й в якості цієї води. Але ми при реконструкції будемо максимально враховувати існуючі показники стічної води».

«Загалом, це комплексна проблема, бо держава не готова змусити всі харчові виробництва встановити власні очисні. Це дуже дорого, і в підсумку ціни на продукти зростуть. Тому зараз все перекладається на міських комунальників. А ми на своїх очисних маємо 500 тисяч тонн мулу. Щоб його вивезти потрібно два роки, а це - колосальні ресурси, навіть за наявності коштів, але будемо робити», - підсумовує директор підприємства.