«Діставати поетів з домовин шкільної програми»: у Луцьк приїхав київський незалежний театр «Дах»

Напередодні з акторами вдалося поспілкуватися на неформальній пресконференції-нетворкінгу, де вони розповіли про те, як їхню творчість сприймають в Україні та за кордоном і наскільки слова Василя Стуса актуальні сьогодні.

Як розповіла співорганізаторка заходу, засновниця івент-агенції «FeelGood» Тетяна Зубрик, за трохи більш як два дні усі квитки на виставу продані, тож це свідчить про те, що запит на подібні події в Луцьку є. До слова, виручені гроші від продажу квитків будуть передані на благодійність для волонтерського штабу «Ангар».

«До Дня незалежності ми планували зробити низку заходів, покликаних пробуджувати культурну атмосферу, запланували привозити до Луцька непересічних людей. Ми думали, що запросити театр «Дах» до Луцька - це нереально. В акторів був щільний графік, гастролі за кордоном. Але під час повномасштабної війни, цю виставу в Україні бачили лише в Києві, більше – за кордоном. Тому стало трошки образливо, що в Україні цю виставу мало бачать, тож ми вирішили таки реалізувати цю ідею», - зазначає вона. 

Опера «Стус: Перехожий» містить 10 спеціально створених композицій, заснованих на 12 віршах Василя Стуса. Актори Софія Баскакова, Ігор Димов та Володимир Руденко разом з тренером проєкту, драматургом Клімом розпочали роботу над нею у 2019 році, яка тривала рік. І з того часу вони почали ділитися своєю роботою з глядачами, часто їздили з нею за кордон. 

Вони зізнаються, що сприйняття віршів Стуса, які є глибокими, концентрованими, філософськими, змінилось з початком повномасштабної війни.

«Вона (вистава – ред.) вдруге народилась після повномасштабного вторгнення. Раніше це було про самого себе, про Стуса, заглиблення в якісь сенси, але після 24 лютого стало зрозуміло, що це про сьогодні. Стус для багатьох – складний, і це так і є. Коли  я починала працювати зі Стусом, мені було важко. Він дуже концентрований, кожне слово має величезний зміст. Було важкувато і глядачам, і нам з цим матеріалом. А після 24 лютого, кожне слово стало зрозумілим кожному глядачу. На вистави стало приходити більше людей, вони більше стали потребувати цього», - зазначає Софія Баскакова.

Поезія Стуса сьогодні, як ніколи, відгукується кожному українцеві, додає Володимир Руденко. 

«У сьогоднішніх реаліях ти говориш слово, і розумієш, що це тут, що тобі ні до чого не треба тягнутися спеціально. Сьогодні це відбувається з кожним з нас. Ми можемо чесно побачити себе, пройти цей шлях з усіма жахіттями, які зараз відбуваються», - каже він.

Опера «Стус: Перехожий» має власну мету -  розкрити Стуса і зняти з нього штамп «іконостасу», зробити його живою людиною, дати людям поштовх до розуміння, про що він говорив, в якому контексті і які це дало наслідки в культурному, мистецькому, ментальному усвідомленні того, хто ми є.

«У нас Стус – символ, про який всі чули, але про якого нічого не знають, крім того, що він загинув у таборах і був борцем. З нього роблять ікону, і мета проекту - розкрити для себе цю персону. Актуалізувати його тексти і сенси. Для мене Стус - це справа мого життя. Я бачу великий сенс в тому, щоб діставати поетів з домовин шкільної програми», - розповів Ігор Димов. 

Зі слів акторів, часто у шкільній програмі дітям надто абстрактно пояснюють хто такі поети, роблять з них ікон, що часто потім викликає несприйняття таких авторів як Стус.

«В школі нудота виникає не через те, що щось там погане, чи лінь. А просто в школі такі постаті як Стус, Шевченко, Франко, Леся Українка – штампи. Мовляв, це - борець за дуже важливі змісти. Питаєш: «Які?» «Дуже важливі: за Україну, народ». Але для дитини це абстрактно, вона не розуміє до кінця, що це. Їй хочуть створити ідеальну ікону, яка не має своїх сумнівів, у якої не виникає питань до життя. Ти не замислюєшся, що поет - це в першу чергу людина, не ставиш питання, якою вона була, що її гнівило. Поети так само відчувають, люблять, їх щось гнівить, у них є почуття, вчинки, вони роблять вибір», - каже Володимир Руденко. 

В опері використані вірші з пізнього періоду творчості Стуса, часу другого арешту, заслання, коли він визрів як філософ і митець.

Усі твори покладені на музику. Але це не пісні в класичному розумінні. Музика тут виконує роль провідника, який покликаний донести слово, зміст, який у нього вкладений, до серця слухача. 

«Музика – прямий шлях до серця, вона одразу потрапляє в тіло, і розкривається, і туди кладеться слово», - описує цю синергію Ігор Димов.

 

Над розробкою опери колектив працював рік. Вони зізнаються: шукали потрібну музику довго, до деяких композицій було до п’яти варіантів. Творчі пошуки тривали доти, доки не вдалося знайти той ритм, який би якомога більше підсилив поезію Стуса.

«В кожному вірші гарного поета є музика. Всі поети – музиканти, в них є ритм. Ти читаєш і підсвідомо відчуваєш: «О, це Дебюссі». Про Стуса Клім казав, що це рок по суті. Коли ми працювали, у нас не було так: «О, класна мелодія, давайте знайдемо вірш». Ні, тоді вірш не буде чути. Завжди йде спочатку слово, а потім має бути мелодія, щоб це слово було чути найкраще», - каже Софія Баскакова.

«Коли є оцей момент: ви чуєте слово поета, а я не брешу ні собі, ні вам, тоді це - правильний шлях», - додає Ігор Димов.

«У кожного поета – свій ритм. Приміром, у віршах Стуса - ритм потяга, в нього якось так побудоване слово.  А в Тичини багато маршових ритмів, це й не дивно: війна, революція, постійні збройні конфлікти до 1923 року на території України. Але насамперед музика потрібна, щоб допомогти слову. Якщо вона заважає – її треба прибирати, бо головне – слово», - резюмує Володимир Руденко.

Наразі колектив працює над новою оперою уже на вірші Павла Тичини. А ще – часто їздить на гастролі за кордон, де їх приймають іноземці, цікавлять потім тим, хто такий Стус, контекстом. Приходять на їх виступи і українці, які вимушено виїхали з України, і емігранти, які виїхали раніше. Одного разу був випадок, коли глядачі не надто сприйняли оперу. Проте, додають актори, це було лише раз, а загалом за кордоном люблять, коли приїжджає «Дах». 

Читайте також:

• Танець «вічних» мелодій: у Луцьку виступив львівський квартет «Фенікс»
• У Луцьку відбувся благодійний концерт легендарного українського дуету «ТЕЛЬНЮК: Сестри». 
• Черги з сотень людей: до Луцька приїхав відомий письменник та волонтер Сергій Жадан.

Юлія Малєєва

Фото Людмили Герасимюк, надані організаторами