До Луцької громади «на щиті» повертається захисник України Василь Радчук

Василь Васильович Радчук народився 12 листопада 1971 року в селі Козлиничі Маневицького району. Спочатку він навчався у Козлиничівській восьмирічній школі, а згодом продовжив освіту в Цмінівській середній школі. Після її закінчення вступив до Маневицького професійно-технічного училища № 28, де здобув спеціальність кранівника. Про це повідомляє Луцька міська рада.

Василь змолоду звик працювати й покладатися на власні сили. Після навчання проходив військову службу, під час якої перебував у гарячих точках у Грузії. Цей досвід став частиною його життєвого шляху задовго до повномасштабної війни.

Після одруження Василь разом із дружиною переїхав до Луцька. Тут облаштовував своє життя, працював, дбав про сім’ю та будував плани на майбутнє. За фахом працював кранівником, згодом — охоронником. Пізніше родина вирішила займатися одноосібним господарюванням: вирощувала сільськогосподарську продукцію на продаж.

Для дружини, Ольги Борисівни, Василь був не лише чоловіком, а й надійною підтримкою, людиною, з якою вона ділила щоденні турботи, радість і непрості життєві випробування.

«Він був дуже добрий, товариський, мав багато друзів. Усі його любили й поважали. Золоті руки — усе вмів, усе робив. Був опорою та підтримкою. Це його перший вихід на позицію — і одразу загинув. Не можу повірити, що його вже немає», — розповідає дружина Ольга Борисівна.

Василь Радчук був депутатом Боголюбської сільської ради шостого–сьомого скликань, долучався до місцевого самоврядування та громадських справ.

У захисника залишилися троє доньок — Ніна, Галина та Марія, батько Василь Вікторович, мачуха Євгенія Федорівна, сестра Інна Василівна та дружина Ольга Борисівна.

Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині захисника. Світла пам'ять Герою!