Економіка відновлюється, а попит на пальне зростає: експерт розповів про український паливний ринок

Про це Сергій Куюн написав на своїй сторінці у фейсбуці.

Як пише експерт, великий внесок у «дизельне» споживання війна – військові та волонтерські буси й пікапи споживають багато пального.

«Довго дивився на баланси (наповнення) України пальним у січні-травні й не міг повірити: цей період ми пройшли на рівні «довоєнного» 2021 року. Це стосується бензину та дизпального, скраплений газ провалився на 35%. Зауважу, що 2021 рік знаменував собою черговий підйом після вельми результативного 2020 року. Серед найбільш очевидних факторів – збільшення споживання на транспорті. Раніше 70% ринку дизпального імпортувалось залізницею з Білорусі та Росії із коротким плечем по Україні, а зараз майже половина імпорту – автотранспортом. «Плечі» від західного кордону й європейських виробників розуміємо. Експорт теж поїхав у фурах. Гадаю, великий внесок у «дизельне» споживання зробила й війна – військові та волонтерські буси й пікапи мають гарний апетит та долають тисячі кілометрів», - йдеться у дописі.

За словами Сергія Куюна, досить високими є постачання бензину, який споживається здебільшого «мирним» транспортом.

«Достатньо феноменальним є й зниження споживання скрапленого газу – найбільш доступного моторного палива, яке не тільки зберегло, але й посилило свою цінову привабливість. Причини лунають різні. Це й втрата та спустошення територій на півдні, які останнім часом нарощували споживання саме LPG. Й зменшення транспорту, багато власників якого наразі боронять Україну. Дехто вказує навіть на комендантську годину, яка зокрема зменшила пробіги таксистів – найбільш активних споживачів автогазу. Вочевидь, причина комплексна. Замість Білорусі та Росії – Румунія, Польща, Туреччина, Болгарія. Щоправда, за виключенням Польщі, решта напрямків, на жаль, відверто тхне «руськім духом». Міненерго, РНБО, митниця, ринок активно думають, як відфільтрувати токсичні молекули, задача складна», - пише експерт.

Мережі ОККО, WOG, UPG та оптовики «Альянс Енерго Трейд» та «Кантарел» зберегли, а місцями навіть збільшили постачання в 2023 році у порівнянні з 2021 роком. По скрапленому газу попри падіння ринку зберіг позиції лише «Авантаж».

«Саме ці трейдери першими налагодили імпорт через західний кордон у кризовому 2022 році й, як бачимо, споживач це оцінив. Злет одних вочевидь не обійшовся без падіння інших. Через націоналізацію рухнув бізнес «Привату»: в цьому році у цього гравця в 10 разів менше ресурсів пального, ніж два роки тому. Мережі БРСМ та «Сокар» втратили обсяги в 2 рази. По решті мереж падіння співставне. Виключенням є «Укрнафта», яка вже поновила довоєнні обсяги роздрібної реалізації, хоча назвати їх видатними навряд чи можна», - стверджує директор консалтингової групи «А-95».

Сергій Куюн пише, що на прикладі ринку пального бачимо підтвердження статистики про поступе відновлення економіки.

«Ринок виконує своє завдання по забезпеченню країни. З іншого боку, купуємо дуже дорогі імпортні нафтопродукти, які веземо за тисячі кілометрів. За моїми оцінками, 8 грн на літрі або майже 15% в ціні на АЗС – саме переплата за дорогу логістику та апетити закордонних постачальників. З 1 липня держава повертає податки 2021 року, це додасть дизелю та бензину відповідно 6-10 грн/л. Тому втримати темп зростання постачань, який ми побачили у січні-травні, буде проблематично», - додав він.

Читайте також:

• З 1 липня в Україні рекордно подорожчає пальне
• Вартість бензину може зрости вдвічі: експерт розповів, чого очікувати на ринку пального
• Нові тарифи, ціни на бензин, перерахунок пенсій: що зміниться з 1 липня в Україні