Громада на Волині майже 9 місяців жила без бюджету

Вперше в історії розвитку місцевого самоврядування на Волині депутати Мар'янівської громади не збиралися на сесійні засідання 14 місяців і до серпня 2024 року не могли ухвалити річний бюджет.

Про це Суспільному розповів доктор політичних наук, професор соціогуманітарних технологій волинського університету Валентин Малиновський.

«Це дуже негативний випадок, бо коли рада не може зібратися і, фактично, не був прийнятий бюджет на 2024 рік, бо останнє засідання було в травні 2023, далі почалася політична криза, немає бюджету, не приймаються рішення і виходить політичний колапс», — говорить Малиновський.

Як розповів радник з місцевих фінансів та управління програми «U-LEAD з Європою» на Волині Анатолій Матвіюк, бюджетний кодекс передбачає чітку процедуру: громада бере видатки, які були заплановані на попередній рік, ділить їх на 12 і фінансує видатки нового року.

«В першу чергу громада фінансує такі видатки, як зарплати бюджетників, енергоносії, комунальні послуги. Поки не приймуть бюджет — їй заборонено фінансувати капітальні видатки. Тобто щось будувати, ремонтувати. І так громада скуто живе, нічого зайвого не дозволяє, допоки не прийме бюджет нового року», — додав радник.

Як і чому громада жила без бюджету

Мар'янівську громаду створили у 2019 році, у неї входить 14 сіл та селищ, там проживають орієнтовно 9 тисяч людей, розповів колишній селищний голова Олег Басалик, який місяць тому склав повноваження.

З його слів, депутати на засідання не збиралися 14 місяців поспіль із травня 2023 року і до серпня нинішнього року.

Громада на Волині майже 9 місяців жила без бюджету: як таке могло статися

«Ми не могли ухвали рішення і розпочати роботи з реконструкції водопостачання у Мар’янівці, в Бужанах. Внаслідок того, що депутати не збиралися, відповідні рішення не приймали — ми втратили можливість придбати два шкільні автобуси по співфінансуванню, — пригадує колишній селищний голова. — Також не могли виділити гроші на допомогу сім'ям загиблих військових».

Загальний склад ради — 22 депутати, щоб пленарне засідання відбулося — у сесійній залі мали б бути присутні 12 обранців. Зі слів Олега Басалика, 14 місяців на усі засідання приходили лише 8-10 депутатів. Решта, говорить, не приходили через політичні суперечки — обранці вимагали звільнення секретаря ради і керівника фінансового відділу.

«Я не вбачав потребу у зміні кадрових рішень і підстав для прийняття відповідних рішень не було. У вересні я зважив усі "за" і "проти" і прийняв відповідне рішення: краще буде, якщо я складу повноваження, щоб можна було відновити роботу ради і ухвалювати відповідні рішення», — сказав колишній голова.

Після Олега Басалика обов’язки голови громади почала виконувати секретарка ради Ольга Васюренко. Жінка працювала не довго, того ж дня написала заяву про припинення повноважень.

Нинішній секретар селищної ради, який тимчасово виконує обов'язки голови громади Володимир Борачок був серед тих депутатів, які не приходили на сесійні засідання. Чому він пропустив аж 20 засідань, каже:

«Двічі були збори громадян, на яких депутатський корпус заявляв про перешкоджання депутатській діяльності, зокрема і я, бо щоб отримати необхідну інформацію треба було писати зайві звернення, запити, у вільному доступі інформація для депутатів не була», — сказав Володимир Борачок.

Бюджет на 2024 рік депутати Мар'янівської селищної ради таки ухвалили 30 серпня. У вересні на сесії доприйняли необхідні програми. Зі слів Володимира Борачка, нині бюджет працює, в громаді почали виплачувати соціальні виплати, вирішувати земельні питання. Також обранці прийняли програму по підтримці військових.

«Зараз займаємося вирішенням питань, які накопичилися: вже проведені ремонтні роботи даху малої школи в Мар’янівці, уже дві сесії відбулися, депутати готові працювати, вже почали роботу над бюджетом 2025 року», — сказав секретар селищної ради, який виконує обов'язки голови.

Як можна було уникнути ситуації

Як розповіла виконавча директорка громадської організації «Волинський Інститут Права» Ірина Гайдучик, є механізми виходу із ситуацій, коли сесії місцевих рад місяцями не відбуваються. В першу чергу, говорить вона, у ситуацію мала втрутитися обласна військова адміністрація.

«Тут ОДА могла б подати подання Верховної Ради, коли місцеве самоврядування не справляється зі своїми повноваженнями. Це, як на мене, дивно в тиловій громаді, де місцеве самоврядування навпаки мало б працювати. Політичні кризи це, в першу чергу, великий ризик того, що соціально-економічний розвиток громади буде призупинений», — зазначила Ірина Гайдучик.

Що кажуть в ОВА

Начальниця відділу з питань розвитку місцевого самоврядування та територіальної організації влади Волинської облдержадміністрації Ірина Лебедюк зауважує, що Мар'янівська — єдина громада на Волині, де виникла ситуація з відсутністю бюджету.

«Депутати — це представники жителів громади і представники громади мали б бити на сполох, комікувати зі своїми депутатами. Тому тут тільки громадськість може вплинути на роботу органів місцевого самоврядування», — зазначила Ірина Лебедюк.