Громада на Волині закупила більше ста тонн щебеню за сотні тисяч гривень, однак латати ями на місцевих дорогах відмовляється
Керівництво Іваничівської громади на Волині ще кілька місяців тому закупило понад сто тонн щебеню на 100 тисяч гривень, однак чомусь не використовує його. В той час, селище перетворюється «в суцільну яму», адже кількість вибоїн і величезних заглиблень на місцевих дорогах зростає дуже швидко.
Про це пише БУГ.
Це питання під час сесії селищної ради 29-го листопада підняв депутат Олег Новосад. Він звернувся до керівництва громади із депутатським зверненням і поцікавився, чому на території ВУЖКГ лежить гора щебеню, куплена за кошти місцевого бюджету, і не використовується за своїм прямим призначенням — латання доріг громади.
А в той час, мовляв, жителі селища ламають ноги, потрапляючи у величезні ями, бо вечорами, ще й при відсутності вуличного освітлення взагалі не видно куди йти. Один такий випадок, за словами Новосада, вже нещодавно трапився неподалік цукрового заводу. Тоді чоловік ввечері повертався додому з роботи та, впавши в яму, зламав ногу.
Також депутат наголосив, що вже звертався із цим питанням до голови громади Лідії Томашевської, однак відповіді так і не отримав — ні усної, ні письмової. Тому звертається повторно.
«Мене цікавить підсипка доріг на вулицях селища, зокрема поблизу цукрового заводу й вуличне освітлення. Люди там ходять і ламають ноги. Я вже звертався до керівництва громади, але відповіді не отримав ніякої. Ні усної, ні письмової. Я хочу ще раз запитати: що для цього потрібно? Щебінь є, ліцензія в УЖКГ є. Що ще? Ви що готуєте проєктно-кошторисну документацію? Формуєте робочу групу? Чи треба зібрати бюджетну комісію, щоб виділити гроші? Поясніть мені і людям. Вдруге я вже звертаюсь», – зі сарказмом зазначив Олег Новосад.
Даючи відповідь депутату, і, виправдовуючись, голова селищної ради Лідія Томашевська заплуталась. Адже її пояснення відрізнялися один від одного: то для того, щоб підсипати дороги не вистачає працівників, то вже треба шукати якогось «спонсора», то потрібно цей щебінь списати, а зробити це в законний спосіб наразі, мовляв, неможливо. А потім взагалі всю винну переклала на ексначальника ВУЖКГ Олександра Істоміна.
Окрім цього, Томашевська кілька разів просила депутатів не спонукати до незаконних дій головного бухгалтера і керівника комунальної служби. Мовляв, вони не мають можливості використати цей щебінь.
«Щодо щебеню, то не спонукайте до незаконних дій головного бухгалтера і керівника комунальної служби. Ресурс в межах 100 тонн і на 100 тисяч гривень не просто списується актом. Для того, щоб це зробити, треба спонсор, який безкоштовно заведе до ВУЖКГ систему і там покаже своїх 150 тисяч. Має бути дефектний акт на дорогу, мають бути дотриманні усі норми списання щебеню. І має бути лише та відповідна техніка, яка має це зробити. Лише тоді в системі УВК вийде нульовий кошторис за роботи і лише тоді, ця кількість щебеню відмінусується. Це дасть право бухгалтеру списати цей щебінь.
Коли ми робимо цю дорогу, робиться АВК система, знаходиться виконавець робіт, якому треба заплатити за виконання робіт. І ця система тоді відмінусує цю кількість щебеню, яка знадобиться відповідно до кошторису робіт. Але тут теж мають бути дефектні акти. Як можуть це зробити люди, які просто підписують платіжки? Не заставляйте людей робити незаконні речі. Не тисніть на комунальну службу», – зазначила очільниця громади.
Почувши такі заплутані пояснення Томашевської, Олег Новосад поцікавився: навіщо взагалі тоді було купувати цей щебінь і викидати “на вітер” сотні тисяч гривень з місцевого бюджету.
«А чим тоді ви, ваші підлеглі й начальник комунальної служби керувалися і чим думали, коли купували цей щебінь? І що зробили для того, щоб він не лежав “мертвим” грузом?» – запитав він.
Лідія Томашевська пояснила, що купував щебінь колишній начальник ВУЖКГ Олександр Істомін. І зробив він це, мовляв, самостійно, ні з ким навіть не порадившись.
«Ця закупівля проводиться не через селищного голову. Гроші виділяються і проводить оплату розпорядник коштів. Тоді це був Олександр Істомін. Я не знаю під що саме вони планували використовувати цей щебінь і, чи взагалі він відповідає матеріальним нормам. Він особисто займався цим питанням й відповідно до своїх функціональних обов’язків прийняв це рішення», – зауважила голова селищної ради.
Потім Томашевська намагалася звинуватити в нераціональній покупці цього щебеню ще й свого заступника Віктора Березюка, який курує комунальну галузь.
Він, своєю чергою, зазначив, що у розумних межах підсипку ям можна робити.
«Щебінь купувався на прохання депутатів, щоб робити поточний ремонт місцевих доріг. Коли говориться, що потрібні документи, то виникає питання: є порив і величезна яма навпроти Прибужжя, то що нам тепер з Луцька наймати машину, щоб залатати її? Фірму шукати? В розумних цілях можна зробити підсипку. Лідо Михайлівно, не звинувачуйте мене. І чому не можна використовувати цей щебінь?» – обурився він.
Депутат Руслан Мартинюк також зазначив, що щебінь можна списати на латання хоча б найбільших ям селища. І ніяких проблем, мовляв, в цьому немає.
«На поточний ремонт не можна щебінь списати? Щоб одну-дві ями залатати? Наша громада – це суцільна яма. Думаю, можна», – підкреслив він.
Врешті депутат Роман Чипинюк запропонував не шукати крайніх і винних, а віднайти законні способи, щоб використати цей щебінь за призначенням і залатати ями. І постаратись зробити це якнайшвидше, адже будь-коли може випасти сніг і щось робити на дорогах вже буде неможливо.
«150 тонн щебеню лежить, а ми ходимо і їздимо по ямах. То треба шукати законні методи, щоб використати його за призначенням і залатати ці ями», – наголосив Чипинюк.
Ця ситуація — це ще один яскравий приклад того, що місцевій владі байдуже на безпеку жителів громади. Щебінь закупили, витративши понад 100 тисяч гривень. Однак врешті виходить, що купили його даремно, а чималі кошти знову були викинуті «на вітем». І людям залишається тільки одне — самостійно турбуватись про своє життя і здоров’я. А зробити це, зважаючи на те, що дороги в Іваничах майже суцільно покритті чималими ямами, які “ні пройти, ні проїхати” та відсутність вуличного освітлення, дуже важко.
Однак Томашевська вже, ймовірно, звикла замість якихось реальних вчинків, спрямованих на покращення життя місцевих мешканців, затягувати час і перекладати винну на когось іншого. Це стосується не лише величезної гори щебеню, але й встановлення огорожі на центральному стадіоні Іванич, відсутності вуличного освітлення та іншого.
Читайте також:
- Лучанин із компанією влаштував стрілянину та алкогольні розваги у дворі: що вирішив суд
- Бійка з поліцейськими та крадіжка ключів: у Ковелі двоє чоловіків отримали підозру у насильстві, їм загрожує 5 років в'язниці
- Чому в Ковелі сталася сутичка та лунали постріли: деталі інциденту за участю патрульних
Будь в курсі усіх новин
