72-річна волинянка квасить капусту в столітній діжці, яка дісталася їй у спадок від мами

72-річна волинянка квасить капусту в столітній діжці, яка дісталася їй у спадок від мами

72-річна Євгенія Пілярська з Ківерців щороку приїздить у село Веснянка Луцького району до доньки, щоб разом заквасити капусту. Робить це не у звичайному посуді, а в особливій, столітній дерев’яній діжці, яка дісталася їй у спадок від мами. 

Родинним рецептом квашеної капусти Євгенія Пілярська та її донька Тамара Бондар поділилися з Суспільним.

Євгенія Пілярська каже, що раніше капусту кришив її чоловік — то була його зона відповідальності, 20 років тому він помер, за справу взялась господиня.

72-річна волинянка квасить капусту в столітній діжці, яка дісталася їй у спадок від мами

Для квашення використовують і капусту, і моркву, і кріп, вирощені власноруч. Найліпше, каже Євгенія, любить сорт капусти «Білосніжка», вона найкраще підходить для квашення — біла, не тверда, добре зберігається.

«Заносимо капусту і будемо очищати для засолювання. Треба також начистити моркву, щоб наша капуста була дуже смачненька. Мала гарний колір. Мама чистить капусту, вона мені завжди допомагає. І кришити, то завжди мама кришить на шатківниці, а я вже їй допомагаю», — каже донька Тамара Бондар.

 
72-річна волинянка квасить капусту в столітній діжці, яка дісталася їй у спадок від мами

Капусту спочатку промивають і починають шаткувати. У родині це роблять в старовинній діжці, якій сто років і на шатківниці, якій вже 50 років.

«Діжку бережемо, зберігаємо у вологому місці, щоб не розсипалась. Ось так вперли і шаткуємо…Треба ще взяти, щоб придушити її зверху. Воно не важко кришити, але руки болять», — каже Євгенія Пілярська.

 Тамара Бондар уважно спостерігає за роботою мами та допомагає за потреби. Каже, що внуки дуже люблять пиріжки з квашеної капусти та салати, адже в ній багато вітамінів.

«Скажу рецепт для всіх з квашеної капусти, здушили, мити не треба, щоб була кисленька, туди покришити цибульки, олії, вимішати і їсти», — каже Тамара Бондар.

 
72-річна волинянка квасить капусту в столітній діжці, яка дісталася їй у спадок від мами

Солі до капусти господині додають на око, а кріп — обов'язково сушений, тоді ліпше зберігається смак і запах.

«Кладемо дощичку і камінь. Кілька днів буде стояти. Постоїть кілька днів і заберемо у банки. У нас є 10 банок. З цієї бочки буде 4 банки», — каже Тамара Бондар.

Зі слів Євгенії Пілярської, колись квасили багато капусти — 100 літрову бочку, клали капусту, яблука, нині господині кришать 40 літрів і всім вистачає.

 

Читайте також:

Можливо зацікавить