«Хочеться волати від того, як ми збайдужіли»: волинянка обурилась, що у Луцькому районі мало людей зустрічають загиблих Героїв

Волинянку Наталію Воробей обурило те, що у Колківській громаді Луцького району дуже мало людей зустрічають полеглих Героїв «на щиті», які навіки повертаються додому. За її словами, останнім часом на зустріч полеглих Героїв приходить декілька людей - представники організацій і волонтери центру.

Пост Наталія Воробей написала у фейсбуці.

«Пам'ять полеглого Героя - свята. Так було і так має бути, та чи так вони є сьогодні у нашій громаді? Це питання болюче, але обійти його ми не можемо. Дивлячись, як декілька останніх разів жителі Колок зустрічають Полеглих Героїв ми констатуємо - багатьом з нас стає байдуже. Декілька людей, декілька представників організацій( і то далеко не всіх) і волонтери центру. Порахувати їх можна на пальцях і від цього стає невимовно сумно. Людина віддала життя за нас із вами - усіх! Хочеться волати від того, як ми збайдужіли», - йдеться у дописі.

Волинянка пише, що наш святий обов'язок - покинути усі справи, вийти до дороги і схиливши голову провести Героя в останню дорогу.

«Ранок це чи ніч, холодно чи спека - зупиніться і віддайте шану. Так, комусь не болить, хтось не переймається, а в когось дійсно невідкладні справи, та таких людей - одиниці. Всі решта з нас маємо закарбовувати ці моменти, світлини цих Людей, їхні імена навічно в своїй пам'яті і навчити дітей бачити справжню ціну війни. Це - траурний кортеж, могила та прапор, який майорітиме над нею. Не бійтесь показати свою повагу, любов, пролити сльози та помолитися у єдності - цим ми усі трішки втішаємо родини та друзів полеглих. У нас в центрі є чимало прапорів, які приїхали до нас з фронтів, усі вони щоразу зустрічають Синів України в наших руках. Після зустрічей Героїв На щиті ми довго мовчимо, наша скорбота подвоює наші сили і ми стаємо до роботи з більшим завзяттям, а десятки прапорів повертаються на свої місця, як і ми - люди. Це про нас усіх, бо всі ми такі - так, ми незламні, але за два роки війни стали збайдужілі. Не звикайте до війни, єднайтеся і виходьте зустрічати Воїнів Світла - Полеглих Героїв будь-де і будь-коли.Це повертається додому не просто Герой - це комусь син, татко, чоловік, брат, сусід, колега чи побратим. Нам точно не має бути байдуже, а отже - згодом точно не буде соромно. І щоб не порожніми були тоді слова, а сказаними з вірою, надією та любов'ю до своєї держави та до її людей - Слава Україні! Героям слава», - додала Наталія Воробей.