«Щоб службу у війську не оминув жоден військовозобов'язаний»: луцька юристка пояснила, що змінить новий закон про мобілізацію
Вже третій рік в Україні триває мобілізація. Досі парламент її лише продовжував, а буквально вчора прийняв закон про її посилення. Тобто зробити так, аби службу у війську не оминув жоден військовозобов'язаний. А ті, хто все ж матимуть намір ухилитися – тисячі разів подумають, бо відповідальність за це в новому законопроєкті стала жорсткішою.
Тож що, коли і для кого зміниться – розповіли в сюжеті 12 каналу.
Якщо вчитатися, то зовсім скоро під військоматами мають бути величезні черги - протягом двох місяців абсолютно всі чоловіки віком від 18 до 60 років мають прийти в ТЦК, інакше тисячні штрафи. Коли починається відлік цих 60 днів і що змінить для чоловіків новий закон, журналісти розпитали юристку Любов Карпюк.
«Новий закон був прийнятий фактично 11 квітня, він набере чинності протягом 30 днів з моменту підписання його президентом. Тобто ми очікуємо його прийняття десь 30 травня», - зазначила Любов Карпюк.
У наступні 60 днів, тобто в перші місяці літа усі військовозобов'язані мають відкритися військомату, надати актуальні номери телефонів і адресу. Це стосується чоловіків віком від 18 до 60 років і жінок, які мають медичну і фармацевтичну освіту. Зробити це можна буде трьома способами - у ТЦК, ЦНАПі або через електронний кабінет. Обіцяють, що на той час він уже буде. Електронних повісток не буде.
Оновити свої дані мають і українці, які перебувають за кордоном. Процедури, як стати на військовий облік в Україні з-за кордону, поки немає. Утім це буде обов'язковим.
«Оформити паспорт або закордонний паспорт також можна лише якщо ти стоїш на військовому обліку і маєш військово-обліковий документ. Віншому випадку ніяк», - каже юристка.
Якщо протягом 60 днів з моменту підписання закону військовозобов'язані не оновили свої дані в ТЦК, нестимуть адміністративно-кримінальну відповідальність.
«Але як ця процедура буде розвиватися, наскільки вона буде продуктивною, ми зможемо бачити тільки по досвіді. Але зрозуміло, що якщо єобов'язок, то обов'язково є санкція, яка говорить про те, що буде якщо людина цього не зробить», - зазначила Любов Карпюк.
18-річних до служби не призиватимуть, однак кожен до 24 років муситиме пройти базову військову підготовку, якою замінили колишню строкову службу. у мирний час. Ця підготовка займатиме до п'яти місяців, у військовий - до трьох місяців.
«Приблизно два місяці буде така базова військова підготовка і один місяць буде фахова підготовка, тобто знову ж таки конкретну людину повинні вчити здійснювати якісь конкретні завдання. Для жінок це буде в добровільному порядку, для чоловіків це буде в примусовому порядку і навіть особи, які захочуть іти на державну службу, вони не можуть на таку державну службу вступити без проходження цієї базової військової підготовки», - наголосила юристка.
Із нового і те, що закон змушує військовозобов'язаних завжди носити із собою військово-обліковий документ.
«Це або військовий квиток або тимчасове посвідчення або приписне посвідчення і його потрібно буде показати на вимогу поліції або працівника», - каже Любов Карпюк.
Перевірити ці документи працівники ТЦК зможуть будь-де. При цьому тепер їх зобов'язують усе фіксувати на нагрудну камеру. Якщо будутьпорушення - відзняте нестимуть у суд. Стосується новий закон і студентів. Відстрочку матимуть лише ті, що здобувають освіту не нижче попереднього здобутого рівня.
«Тобто якщо я маю закінчену магістерську освіту, то я не можу піти поступити там на токаря на електрика для того, щоб отримати відстрочку. Якщо я хочу отримати таку відстрочку, то я можу поступити в аспірантуру і мати вищий ступінь конкретно по своїй освіті», - продовжує юристка.
Із нововведень - мобілізація ув'язнених. Таких призиватимуть у спеціальну частину, в якій служитимуть лише люди з кримінальною історією. Виключення - колаборанти.
Щодо придатних і непридатних до військової служби. Цивільних, які за час повномасштабної війни отримали 2-3 групи інвалідності, зобов'яжуть кожні 10 місяців доводити свою інвалідність, тобто проходити медогляд. Нагадаємо, термін «обмежено-придатний» законодавець прибрав ще раніше.
«Ті, хто є обмежено-придатним, має повторно пройти МСЕК і медико-соціальна експертна комісія має визначити, чи все-таки людину варто демобілізувати таку людину чи все-таки її варто перевести в повноцінний склад військовослужбовців і вона може виконувати конкретні бойові завдання», - пояснює Любов Карпюк.
Повного розуміння, що змінить для військовозобов'язаних новий закон, за словами юристки, поки немає. Є інформація, що для ухилянтів в 10 раз збільшить штрафи і навіть позбавлятимуть водійського посвідчення. Юристи ж цю інформацію зараз не коментують, оскільки повний текст закону поки недоступний.
Читайте також:
- Новий законопроєкт про мобілізацію: коли він запрацює
- Чи дійсно електронні повістки розсилатимуть уже в квітні: пояснення юристки
- Мобілізація-2024: що зміниться для людей з інвалідністю