«Кадирівці» міняли тіла загиблих цивільних на цигарки: спогади матері 24-річної Лоліти, вбитої росіянами

«Кадирівці» міняли тіла загиблих цивільних на цигарки: спогади матері 24-річної Лоліти, вбитої росіянами

Три роки тому, під час повномасштабної війни, лікарі Інституту педіатрії, акушерства та гінекології в Києві рятували дітей з тяжкими патологіями в умовах війни — у підвалах, серед руїн та невизначеності.

Діти зі складними патологіями в підвалах, вагітні на матрацах на підлозі, розлучені родини та лікарі, які пишуть собі імена на тілі, щоб не лишитися невпізнаними – ці історії трапилися в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології у столиці рівно три роки тому. Тоді лікарям довелося в умовах війни боротися за дітей з надважкими хворобами, - пише ТСН

Журналістика Наталія Нагорна зустрілася з Олексієм Пономаренком на тому ж місці через три роки – для нього це теж бентежно. Він хірург – у формі, з шевронами 3-ї штурмової бригади, капітан Збройних сил, і нарешті в рідних стінах.

«Знаєте, як усі запахи, стіни – все таке знайоме. Я тут від 2007 року працюю. Військова служба зовсім інша. І я сюди дійсно так, як рік назад, зайшов до себе в кабінет, такі сплутані відчуття, насичені», – каже він.

Відтоді тут зробили ремонт і для себе висновок, що тяжкохворих дітей, попри небезпеку, носити до підвалу ще небезпечніше. Відмовилися, тому що ризики для цих діточок були вищими від тих маніпуляцій з перенесення їх у підвал.

«Тоді в цій лікарні я провела 20 годин і познайомилася майже з кожним маленьким пацієнтом. І це був той випадок, коли ти бачиш, як в умовах війни йде інша війна – війна за життя», – каже Наталія Нагорна.

Наприклад, як чотириденний хлопчик Владислав був з усіх боків оточений інфузоматами, кишківник малюка був у спеціальному мішечку – його прооперували в перші 5 хвилин життя. Лікар Олексій досі з гордістю згадує – всю малечу вдалося врятувати.

«І я цим дуже гордий, тому що в тих важких умовах дітки з такими тяжкими патологіями, які в нас були, всі одужали, перенесли деякі оперативні втручання під час перших тижнів повномасштабної війни. Оперували ми їх теж у таких напівпольових умовах, бо стерилізаційна не працювала, операційна медсестра була за містом і по телефону координувала дії медсестри, студентки, яка її заміщала і виконувала її обов'язки», – каже він

Кореспондентка згадує, як у підвалі лікарні познайомилася з подружжям, якому пощастило. А ще з Наталею, яка колисала свого п'ятимісячного сина – її «поспішайко» народився крихіткою, 690 грамів. Згодом хлопчик набрав вагу.

В підвалі на матрацах лежали дівчата, які були в лікарні на збереженні і не всі могли повернутися додому. Юлія чекала на дівчинку Євочку і дуже переживала – з нею на пологах мала бути її найкраща подруга Людмила. Але дівчина загинула в перший день війни.

«Там загинуло 22 людини, і серед них моя найкраща подруга. Вона мала приїхати до мене на пологи, допомагати мені. Ну після пологів. І бути хрещеною мамою моєї дитини. І тепер така злість. 28 років дівчині було», – розповідала Юлія.

«Ми говорили про те, що коли Єва з'явиться на світ, їй доведеться все це переповісти. Тоді молоді медики, які залишилися з пацієнтами, писали свої імена на тілі – ніхто не розумів, чи є шанс залишитися живими, але ніхто не хотів бути неідентифікованим. Також люди носили наклейки із групою крові», – згадує Наталія Нагорна.

В кімнаті ЛФК не замовкало радіо з новинами. І тут ми познайомилися з Марійкою. До Києва Маша приїхала з мамою Інною по довідку для оформлення інвалідності. Але на рідну Донеччину повернутися вже не змогли. Тут їх і застала звістка, що старша сестра Марійки в перший день повномасштабної війни намагалася доїхати з Харкова до Дружківки.

«Її автобус розстріляли російські військові, дівчинка говорила по телефону з татом, а потім вони не могли знайти її у шпиталях або, ймовірно, забрати тіло дитини», – йдеться у сюжеті ТСН.

Тіло 24-річної Лоліти (на головному фото), вбитої росіянами, на той момент шукали вже шостий день.

«За тиждень я випадково зустріла Інну та Марійку в евакуаційному автобусі – вони їхали до Львова. Тоді я вже знала, що їм вдалося забрати та поховати Лоліту. А на одній із закордонних виставок її світлини стали частиною експозиції, присвяченої безневинним жертвам», – каже кореспондентка ТСН.

Як вдалося повернути тіло доньки, як вели переговори з «кадировцями», які на той час були на Харківщині, Інна нам розповіла лише зараз.

«Вони ж поміняли тіла на цигарки, Червоний Хрест не пропустили туди, а пішки йшли батьки й забрали. Вони хотіли десь заховати й скрити цей злочин», – розповіла Інна.

Разом з Марічкою вони вже третій рік живуть у Литві, Інна працює на двох роботах, але головне – доньку лікують.

«Ну нас тоді ж евакуювали до Вільнюса, і це ж ми третій рік тут перебуваємо, І Марійку тут лікують у Сан-Зарічках, такий видатний госпітальний професор, займається нею», – каже жінка.

Дівчата часто згадують свого лікаря у Києві й розпитують мене про нього, Наталія Нагорна розповіла, що медик приєднався до ЗСУ. На фронті він дістав поранення.

Олексій усміхається – роки війни, тяжкі поранення не забрали в нього віри, що колись він знову повернеться в стіни лікарні і рятуватиме дітей.

Читайте також:

Можливо зацікавить

На Волинь «на щиті» повертається загиблий Герой Віктор Краснопера

Понад півтора року вважався зниклим безвісти: на Волинь «на щиті» повертається загиблий Герой Віктор Краснопера

В Україні змінили правила бронювання працівників: кого це стосується

В Україні змінили правила бронювання працівників: кого це стосується

2 квітня волиняни зустрінуть загиблого Героя Сергія Михалуся: маршрут траурного кортежу

2 квітня волиняни зустрінуть загиблого Героя Сергія Михалуся: маршрут траурного кортежу

43-річного лучанина взяли під варту за підозрою у вбивстві дружини єгеря
відео

43-річного лучанина взяли під варту за підозрою у вбивстві дружини єгеря

Українським військовим розширили виплати по мільйону: хто зможе отримати

Українським військовим розширили виплати по мільйону: хто зможе отримати

Серце воїна передчасно зупинилося: на Волині в останню дорогу провели Героя Андрія Цюру
фото

Серце воїна передчасно зупинилося: на Волині в останню дорогу провели Героя Андрія Цюру

Війна забрала життя захисника з Волині Сергія Йосенка

Війна забрала життя захисника з Волині Сергія Йосенка

На Волині зловили чоловіка, котрий поранив єгеря та вбив його дружину

На Волині зловили чоловіка, котрий поранив єгеря та вбив його дружину

28 березня востаннє зателефонував до матері, а вже 31 - ворог обірвав його життя: спогади про Героя Віктора Котіка

28 березня востаннє зателефонував до матері, а вже 31 - ворог обірвав його життя: спогади про Героя Віктора Котіка