Компост дозріє швидше: що потрібно додати до купи восени

швидке дозрівання компосту

Після збору врожаю город перетворюється на справжнє джерело органіки. Листя, бадилля, бур’яни, солома, стебла кукурудзи чи соняшника, дрібні гілки - усе це зазвичай йде в компостну купу. Проте природне перегнивання триває роками.

Як пришвидшити дозрівання компосту

Секрет полягає у використанні сечовини - доступного азотного добрива, яке запускає процес так званого гарячого компостування, пише Земляк. Коли карбамід потрапляє в компостну купу, він активізує мікроорганізми, що відповідають за розкладання органіки. У результаті температура всередині маси піднімається до +50…+65 °C. Це створює умови для швидкого перетворення рослинних решток на добриво та одночасно знезаражує компост: гинуть насіння бур’янів, кореневища пирію чи берізки, знижується активність грибкових хвороб і личинок шкідників.

Як правильно закладати компостну купу

Органіку укладають шарами завтовшки 20–30 см. Кожен шар проливають розчином сечовини, а якщо маса суха - спершу зволожують водою. Вологість має бути оптимальною: компост повинен бути вологим, але без надлишку рідини. Після закладання купу накривають плівкою чи агроволокном, щоб утримати тепло й вологу.

Скільки добрива потрібно

Для сухої органіки - соломи, тирси, гілок - беруть приблизно 200 г карбаміду на 10 л води, цього вистачає на кубометр маси. Для листя, бадилля та бур’янів - 100–150 г на 10 л. Якщо ж переважає зелена трава чи кухонні відходи, достатньо 1–2 столових ложок, а іноді можна обійтися й без додаткового азоту.

Як доглядати за компостною купою під час дозрівання

Через тиждень після закладання купа починає активно грітися. Щоб процес не сповільнювався, раз на два тижні компост перелопачують, щоб забезпечити доступ кисню до внутрішніх шарів. Важливо стежити, щоб маса не пересихала: орієнтир простий - вона має бути як добре відтиснута губка.

Коли чекати результат

За такого способу компост дозріває вже за 1,5–3 місяці. Він виходить однорідним, поживним і придатним для використання на грядках, у саду чи теплиці. Це практичний прийом, який дозволяє перетворити осінні рослинні рештки на цінне добриво без багаторічного очікування.

Читайте також:

Можливо зацікавить