«Кожен день - лотерея»: бійці, повернувшись на Волинь із Бахмута після трьох місяців боїв, розповіли про пережите

Напередодні свого професійного свята прикордонники Краматорського та Луганського загонів приїхали на ротацію на Волинь. Позаду у них три місяці запеклих боїв у Бахмуті.

Про це йдеться в сюжеті ТСН.

Вони досі не звикли до тиші, бо ж у Бахмуті, де хлопці були останні місяці було дуже гучно. «Кожен день - лотерея», - кажуть бійці.

Утім, кажуть, там більше хвилюєшся не за себе, а за тих, хто поруч. «Щоб твої побратими залишилися живими», - каже Микола з Хмельницького.

Героєм він себе не вважає, хоча йому вдалося збити два ворожих літаки. «Це були Су-25 - ворожий літак, бомбардувальник, які наносили нам дуже багато шкоди», - розповідає він.

Вдома на нього чекають троє дітей - заради них, каже Микола, він і воює. Малим дев’ять, сім і три роки. Такого ж віку дітей Миколі часто доводилося евакуйовувати з Бахмуту. Найгірше, каже, коли їхні батьки попри смертельну небезпеку, відмовлялися їхати.

Побратим Артур, з позивним «Змій», зі своїм кулеметом часто робив нерви ворогу. У Бахмуті в хлопця з’явився другий день народження. «Коли прилетів поруч снаряд 120, півтора метра, прилетів і не вибухнув», - розповідає він.

Тоді, згадує, переконався, що усі троє побратимів, які були поряд з бліндажем, цілі і знову у бій. «одбіг просто одразу на позицію, до кулемета. І все», - додає боєць.

Свою родину хлопець не бачив півтора року, його рідне село нині в окупації, тож мрія після перемоги одна. «Повернутися до свого села, обійняти маму», - каже він.

Але найперше – це перемога на всіх фронтах.