Квітковий рай: волинянка створила неймовірний сад біля хати

Про це пише Юлія Музика для видання «Нова доба».

Цьогоріч справжньою окрасою їхнього квітника стали гібіскуси трав’янисті, або, як ще їх називають, американські мальви. Високі кущі з велетенськими квітами просто таки зачаровують – важко пройти повз, не зупинившись. І саме завдяки любові до краси та праці господині обійстя, Наталії Сергіївни, ці рослини вже з першого літа тішать око рясним і яскравим цвітом.

– Один сорт уже відцвів – із ніжно-рожевими квітами розміром із людську голову. А нині тішить сорт Джазберрі Джемз: квітки трохи менші, але надзвичайно виразні – насичено рожеві, з хвилястими краями та вишуканими малиновими прожилками, – розповідає пані Наталія.

Попри ефектний вигляд, гібіскуси зовсім не вибагливі у догляді. Наталія Шевчук ділиться досвідом: посадила їх восени, підсипавши торфу під корінь і вкривши на зиму. Весною вони швидко пішли в ріст. Єдина умова – рясний полив, бо рослина дуже любить вологу.

Та гібіскусами квітник не обмежується. На клумбі, розміром 8 на 10 метрів, перед хатою росте чимало сортів троянд та жоржин, інших квітів, а ще красуня-магнолія. Жінка не просто вирощує квіти для душі, а й дарує ними радість: власноруч створює святкові букети на весілля та для шкільних урочистостей.

– Цьогоріч на весілля у Луцьк ми повезли букет із власних білих жоржин та троянд. І синові на 1 вересня зробили букет із жоржин з нашого квітника, – ділиться Наталія Сергіївна.

Букети зі свого квітника, на жаль, вона постійно робить і на кладовище – на могилу брата-Героя Андрія Василюка, полеглого у війні з російським агресором на Харківщині восени 2022 року.

Зберігати бульби жоржин жінка  навчилась по-своєму: не в погребі, де надто волого, а в літній кухні. У сильні морози – тимчасово в будинку. Цей «перекочовувальний» метод добре зберігає посадковий матеріал до весни.

Та головна сила господарства – це сімейна єдність. Чоловік Юрій, майстер лісу, і троє синів – Олег, Владислав та Мар’ян – її надійні помічники у всьому: від поливу газону до догляду за садом. Особливо приємно, що Олег вже продовжує лісівничу династію, працюючи помічником лісничого.

Сама пані Наталія – досвідчена бухгалтерка другої категорії у філії «Поліський лісовий офіс», де веде справи Маневицького надлісництва. Її професійність, як і любов до землі, квітів та лісу – глибоко вкорінені.

– Гібіскуси потребують багато сонця, простору і вологий родючий ґрунт. Але найбільше – тепла людських рук і сердець, – усміхається квітникарка.

У родині Шевчуків все саме так. Їхній квітник – не просто окраса села, а жива метафора любові до природи й праці, що передається з покоління в покоління.

Фото Мар’яна ШЕВЧУКА

Читайте також: 

• У колекції понад 200 сортів: волинянка понад 30 років вирощує жоржини
• Волинянка у себе на подвір’ї облаштувала квітковий рай і висадила ліс
• Чай з чорнобривців — у чому його користь і кому не можна пити