Мати втратила двох синів: спогади про Героя з Волині, який загинув напередодні дня народження

Восени Камінь-Каширщина назавжди попрощалася із військовослужбовцем, - пише газета Полісся.

Ще минулого року цими ж стежками Герой проводжав до місця вічного спочинку свого хорошого друга-односельчанина Ярослава Краглика, який загинув відбиваючи ворога на Донеччині.

На початку травня цього року Володимира Карпука мобілізували в лави 36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Вирушав на фронт із думкою про те, що його синам ніколи не буде соромно за батька. З червня його збройне формування виконувало оборонні дії на Запорізькому напрямку, де ворокомлівець отримав бойове поранення. Після чого проходив лікування у Запоріжжі та Кропивницькому, далі кількатижневу реабілітацію вдома. Тим часом його підрозділ передислокувався на Херсонщину. 12 жовтня рідні бачили його востаннє, коли знову вирушав на передову до своїх матросів. А через два тижні його не стало…

…Що може обривати струни душі більше, ніж розпач матері, котра віддає Богові свого сина, вже другого свого сина… Що може щеміти гіршим болем, ніж коли напередодні свого дня народження 9-річний хлопчик хоронить тата… Тепер осиротілі плечі малолітніх діток грітиме тільки батьківський військовий кітель і його бойовий прапор, що лишилися від нього на згадку…

«Навіть коли був з нами фізично тут, думками залишався десь зі своїми хлопцями. Важко було прийняти такий контраст реальності – між світом смерті та світом звичного життя. А межа ж між ними проходить і не так далеко, на сході й півдні країни… Боліло йому нерозуміння окремих поліщуків, що війна – це не лише повинність окремих громадян. Отих кількох романтичних юнаків-добровольців, 60-річних чоловіків-відчайдухів, навіть мужиків з інвалідністю, які переступили через своє власне мирне існування у теплій хаті. Натомість згуртувалися боротися й щоразу не знають, чи вернуться колись додому. Але він би був радий знати, що його жертва не марна. Що його загибель проросте паростком національного відродження та єднання в рідному селі», – зазначає дружина Галина.

Іванна ГАЙДУЧИК

Читайте також:

• Загинув на завданні, після якого обіцяли відпустити провідати рідню: історія Героя з Волині
• Незадовго до загибелі прийшов у відпустку і повернувся рятувати побратимів: історія Героя з Луцького району
• На питання «як справи?» завжди відповідав: «Все добре». Як би важко не було: спогади про 51-річного Героя з Волині