Мобілізація в Україні: чи має право вітчим дитини з інвалідністю на відстрочку

В Україні суд розглянув справу щодо права на відстрочку від мобілізації для чоловіка, який виховує дитину з інвалідністю, хоча юридично не є її батьком. Після відмови ТЦК він звернувся до суду, який оцінив реальні сімейні обставини та став на його бік, визнавши формальний підхід органу необґрунтованим.

Про це пише Судово-юридична практика.

Як повідомляється, військовозобов’язаний чоловік звернувся до суду після того, як йому відмовили у відстрочці від призову. Він вимагав скасувати рішення комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), посилаючись на пункт 5 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У 2024 році чоловік одружився з жінкою, яка виховує дитину з інвалідністю з дитинства. У свідоцтві про народження дитини запис про батька зроблено зі слів матері, тобто юридично батько відсутній. Мати дитини має серйозні проблеми зі здоров’ям і перебуває на обліку через психічне захворювання. Бабуся — літня пенсіонерка, яка проживає окремо. Фактично чоловік став єдиною людиною, яка доглядає за дитиною.

Спочатку ТЦК у січні 2025 року надав йому відстрочку, однак у квітні це рішення скасували, посилаючись на відсутність кровного споріднення. Повторне звернення чоловіка залишили без розгляду.

Позиція ТЦК

У територіальному центрі комплектування заявили, що закон передбачає відстрочку для батьків, а вітчим до цієї категорії не належить, тому підстав для звільнення від призову немає. Суд став на бік позивача. Він скасував рішення комісії ТЦК про відмову у відстрочці та визнав протиправною бездіяльність щодо повторного звернення чоловіка.

Тепер територіальний центр зобов’язаний повторно розглянути документи з урахуванням висновків суду. Під час розгляду справи суд врахував норми Конституції України, Сімейного кодексу та постанову Кабінету Міністрів №560. Зокрема, суд зазначив, що вітчим має сімейні обов’язки щодо дитини, якщо проживає з нею однією сім’єю та фактично бере участь у вихованні.

Також встановлено, що альтернативного догляду за дитиною фактично немає, а її стан потребує постійної уваги та підтримки. Окремо суд звернув увагу на порушення процедури з боку ТЦК — орган не оцінив усі життєві обставини та формально підійшов до розгляду справи.

Висновок суду

Суд дійшов висновку, що позивач, як вітчим, який проживає однією сім’єю з неповнолітньою падчеркою з інвалідністю та бере участь у її вихованні та утриманні за відсутності реального участі біологічного батька, має право на відстрочку. Суд врахував тяжкість захворювання дитини, стан здоров’я матері дитини та фактичні обставини спільного проживання та виховання.

Суд зазначив, що рішення комісії не відповідало критеріям обґрунтованості, оскільки не врахувало всіх обставин, що мають значення для справи. Крім того, комісія порушила процедуру, відмовивши у відстрочці замість скасування раніше наданої.

Рішення ґрунтується на нормах Конституції України, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560, та положеннях Сімейного кодексу України щодо прав та обов’язків вітчима.

Суд також керувався практикою Верховного Суду щодо критеріїв обґрунтованості рішень суб’єктів владних повноважень.

Читайте також: