Мобілізація в Україні: як і у яких випадках карають ухилянтів
Зараз в Україні діє воєнний стан і триває мобілізація. Призову підлягають усі військовозобов’язані чоловіки (від 18 до 60 років), крім тих, хто має відстрочку або є непридатними до військової служби за рішенням військово-лікарської комісії. За ухилення передбачено відповідальність: адміністративну та кримінальну.
За яких умов громадянин вважається ухилянтом і нестиме відповідальність, та які розміри штрафів зараз, у коментарі сайту ТСН розповіла адвокатка Марина Бекало.
Що загрожує ухилянтам
За словами Марини Бекало, в юридичній практиці за порушення військового обов’язку застосовується різні види відповідальності та залежить від ступеня суспільної небезпеки.
Порушення правил військового обліку
Наприклад, виконання правил військового обліку — є частиною військового обов’язку кожного військовозобов'язаного громадянина. Порушення правил військового обліку полягає у невиконанні обов’язку перебувати на військовому обліку за задекларованим місцем проживання, або у разі зміни облікових даних та неповідомлення Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП) про такі зміни.
«Такі дії кваліфікуються за статтею 210 КупАП як невиконання правил військового обліку, за що передбачено адміністративний штраф у розмірі 510-850 гривень», - розповіла Марина Бекало.
Ігнорування повістки
Такі дії як нез’явлення за повісткою, наприклад, для проходження військово-лікарської комісії чи оновлення облікових даних, або відмова від отримання повістки чи проходження ВЛК, кваліфікується вже за ст. 210-1 КУпАП як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
«За що передбачено адміністративний штраф у розмірі 3400-5100 гривень, якщо таке правопорушення було вчинене в особливий період», - розповіла адвокатка.
Ухилення від призову
Що стосується ухилення від призову на військову службу, то такі дії, оскільки вже мають суспільно небезпечний характер, кваліфікуються як кримінальне правопорушення за ст. 336 Кримінального кодексу.
Підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 336 КК є відмова військовозобов’язаної особи від проходження військової служби.
«Обов’язковими елементами для утворення складу кримінального правопорушення за цією статтею є визнання військовозобов’язаного придатним до військової служби за висновком ВЛК, та його нез’явлення в призначений день та час до пункту збору безпосередньо на військову службу без поважних причин», - зазначила Марина Бекало.
Згідно до ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу”, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров’я і віком громадян України.
«А тому, поки військовозобов’язаний не пройде ВЛК за яким буде визнаний придатним до військової служби, він не може бути призваний до військової служби, зокрема і під час мобілізації», - розповіла адвокатка.
Отже, після проходження ВЛК, якщо військовозобов’язаний не з'явився за повісткою до пункту збору (її в народі ще називають «бойовою повісткою») без поважних причин, то такі дії вже мають кримінальні наслідки, оскільки кваліфікуються як ухилення від військової служби за ст. 336 КК і караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років.
Як в Україні карають ухилянтів
На Волині чоловік отримав повістку і відмовився від мобілізації. Його засудили до трьох років позбавлення волі. На суді він заявив, що може почати службу в армії навесні.
У Сумах чоловік отримав повістку і майже півтора року уникав мобілізації. Його теж засудили до трьох років позбавлення волі. На суді чоловік провину не визнав та зазначив, що хоч ВЛК визнала його придатним до служби в армії, але це не так. Він повідомив, що нібито пройшов огляд не у всіх лікарів та говорив, що у нього є проблеми зі здоров`ям, але його однаково визнали придатним.
На Хмельниччині чоловік відмовився від мобілізації «через віру в Бога». Він отримав три повістки, проте переховувався від мобілізації. Його засудили до трьох років позбавлення волі.
У Хмельницькій області до трьох років позбавлення волі засудили учасника бойових дій (від 2015 року), який відмовився від мобілізації, бо «спочатку хотів пройти лікування у психлікарні».
Читайте також:
- Мобілізація не для всіх: кого не призиватимуть у лютому 2024 року
- З якими хворобами органів дихання й системи кровообігу не мобілізують у 2024 році: список
- Мобілізація у 2024 році: кого першочергово можуть призвати до 14 лютого