Могли забрати мою дитину: звільнена Мар'яна Мамонова розповіла про найбільший страх у полоні

Про це військова пише на своїй сторінці. 

«Було страшно і дуже страшно. Я розуміла, що ніхто не прийде на мою виписку, ніхто не привітає з народженням дитини, не подарує квіти, і найстрашніше, не забере мене додому. Я сама», - ділиться у дописі.

Все, що могло зі бути з молодою мамою далі, - це Донецький ДІЗО (дисциплінарний ізолятор): камера холодна і сира, де не має ніяких умов, щоб перебувати з маленькою дитиною, або ж в’язниця на росії.

«Хоча за 6,5 місяців полону я не боялася вже тюрьми чи подібних місць. Я боялась, що в мене заберуть мою дитину - ту маленьку частинку, яка давала мені сили не здатися і не падати духом. Повірте, в таких умовах в твоїй голові живуть найгірші думки.

Я боялася, що нас розлучать і кожного разу, коли мене запитували, чи в мене все добре, я відповідала: «Ні, бо я хочу додому, відправте мене додому. Доведіть мене до кордону і відпустіть, мене зустрінуть, заберуть, я готова йти кілометри, якщо я буду знати, що це дорога додому. Я хочу додому, будь ласка. Я хочу народжувати в Україні». Вони відповідали, що так не можна, мене повинні на когось обміняти, бо я офіцер», - продовжує Мар'яна Мамонова.

 Нині, перебуваючи з найдорожчими людьми в безпеці, молода мама каже: що її повернення додому було важким і тривалим процесом, над яким працювала вся країна та, напевно, увесь світ.

«Люди, яких я не знаю, але які були небайдужими до моєї історії. Люди, яких я не знаю, зробили для мене так багато - ви повернули нас додому», - висловлює свою вдячність молода мама.