«На війні головне – встигнути раніше, ніж стане пізно»: історія воїна-лісівника з Волині Ігоря Дудки

Про це повідомляє Поліський лісовий офіс. 

Життя Ігоря Дудки давно пов’язане з армією. Ще у 1994 році він проходив строкову службу – у Горлівці на Донеччині та Рубіжному на Луганщині, де вперше відчув військову дисципліну й відповідальність. Тоді він і уявити не міг, що майже через два десятиліття знову повернеться до війська – вже в умовах повномасштабної війни.

Повернувшись до мирного життя, він присвятив себе лісовому господарству. Розпочинав у Маневицькому лісництві. Працював на трелюванні деревини, а згодом, перед мобілізацією, тривалий час був лісорубом у Ковельському надлісництві Філії «Поліський лісовий офіс».

День повномасштабного вторгнення йому, як і багатьом колегам, закарбувався в пам’яті надовго. Ігор разом з односельчанами пішов до ТЦК, де вже утворились великі черги з охочих стати на захист.

«Мене відправили на навчання і згодом я опинився в Кременчуці, де формувалась 71 окрема аеромобільна бригада, тоді ще єгерська. Разом зі мною було 22 земляки, серед яких і лісівники. Кожного відбирали за своїми вміннями. Я став сержантом матеріального забезпечення у ремонтній роті», - розповідає Ігор Дудка.

Першим місцем служби був Покровський напрямок. Завдання було чітке – забезпечити побратимів усім необхідним. Але реальність виявилася значно складнішою.

«Першу пошкоджену техніку хлопці ремонтували прямо у дворах. Замаскували її як могли. Їм не вистачало інструментів . Я звертався до знайомих із села за допомогою. Харчами та продуктами забезпечувала частина». 

Згодом бійці бригади виконували задачі на Куп’янському напрямку. Роботи значно додалось. Ворог почав масово застосовувати FPV дрони. Тож крім, звичного ремонту доводилось обладнувати броньовану техніку протидронними решітками та сітками.

Після переміщення на Сумщину ремонтна рота розташовувалась в приміщенні колишнього колгоспу. Приміщення без опалення, тож побратимів треба було забезпечити теплом.

«Я знаю, що ДП "Ліси України" та Спілка воїнів-лісівників України постійно підтримують підшефну бригаду. Ми поспілкувались з Володимиром Ковальчуком і мене обрали представником Спілки у бригаді. І це дійсно дуже зручно. Я не тільки передав потреби мого підрозділу, але ми змогли покращити координацію між керівництвом бригади, мобілізованими працівниками, Спілкою та підприємством. Це дозволило миттєво отримувати ту допомогу, яка необхідна прямо тут і зараз», - говорить Ігор Дудка.

Загалом така співпраця дозволила допомогти підшефній бригаді за останній рік на декілька мільйонів гривень – це десятки розвідувальних і ударних дронів з комплектуючими, РЕБи, зарядні станції. Окремо філії підприємства передавали автомобілі, які зараз є великим розхідником на фронті.

Ігоря також підтримують і колеги з Ковельського надлісництва. Передають необхідне обладнання для ремонту техніки.

Не менша підтримка очікує на воїна-лісівника і після демобілізації. В ДП «Ліси України» діє ефективна програма соціальної підтримки, яка передбачена колективним договором. А поки Ігор робить свою справу – тихо і без зайвих слів. Забезпечує, організовує, допомагає. Робить усе, щоб його побратими мали необхідне і могли виконувати свої завдання. 

Читайте також: 

• На території волинської громади вирубали сосен на понад 6 мільйонів гривень
• На митниці вилучили вантаж соснового лісу з Волині на пів мільйона гривень
• У громаді на Волині виявили масштабну незаконну порубку дерев