На війні загинув 40-річний Герой з Луцька Ігор Малик — батько чотирьох дітей
Захисник України поліг 7 листопада 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Зелена Долина Дніпропетровської області. Рідні та близькі згадують його як добру й чуйну людину, люблячого батька та справжнього борця, який навіть у день загибелі вирушив допомогти побратимам, попри лікарняний.
У четвер, 12 листопада, сумну звістку повідомили на сайті Луцької міської ради.
Ігор Юрійович Малик народився 22 серпня 1986 року в Луцьку. Навчався у загальноосвітній школі №15. Із дитинства захоплювався боксом, якому присвятив значну частину свого життя.
Найбільшою цінністю для Ігоря була родина. Він був люблячим батьком чотирьох дітей — Матвія, Анюти, Анастасії та Даниїла. Весь вільний час присвячував дітям, намагався бути поруч, підтримувати їх і дарувати свою любов.
Ігоря згадують як надзвичайно добру, щиру та чуйну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу, ніколи не здавався, був справжнім борцем — як у житті, так і на війні. Люди поважали його за доброту та готовність підтримати інших.
Навіть у день загибелі, попри те, що мав перебувати на лікарняному, Ігор вирушив допомогти побратимам.
«Я тут, життя віддам, щоб ви жили і були», — це його слова.
Солдат Ігор Юрійович Малик загинув 7 листопада 2026 року внаслідок дій противника під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Зелена Долина Дніпропетровської області.
Особливо болючим символом цієї втрати став вірш «Хочу миру...», який донька Ігоря хотіла прочитати для тата під час конкурсу. У кожному рядку — дитяча мрія про мир, очікування батька та безмежна любов до нього.
Хочу миру...А знаєш, тату, як я хочу миру,Про мир я мрію дуже вже давно.Щоб не заходив страх до нас в квартиру,А ми з тобою йшли у парк, в кіно.Казки читали часом вечорами,Дивились фільми: Матвійко, мама, я і ти...І сонечко світилося над нами,А я могла у радості рости...Та йде війна і ти воюєш, тату,За наше щастя, радість і тепло.Воюєш сміло, мужньо і завзято,Щоб в Україні всій життя було.А я малюю голуба в альбомі,Щоб він приніс нам мир і тишину.Щоб ти, татусю, рідні і знайоміЖиві лишились, попри цю війну.Вернись, татусю, я тебе чекаю,Й люблю безмежно, таточку, тебе!Тобі здоров’я, щастя я бажаю,Хай буде небо чисте й голубе!Любов і щастя на планеті буде,Щоб війн не стало на усій Землі.Щоб один одному всміхались людиЙ усі летіли в мрії на крилі...
Авторка вірша — Надія Красоткіна.
«Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам полеглого захисника. Вічна пам’ять, шана і слава Герою!» — йдеться у повідомленні.
Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині захисника. Світла пам'ять Герою!