На Волині попрощалися з 22-річним захисником, якого понад рік вважали зниклим безвісти

Про це повідомили у Копачівській громаді.

Прощання із захисником відбулося у рідному селі. Від самого початку Кременця дорогу встелили живими квітами. Мешканці виходили з домівок, ставали на коліна та схиляли голови, зустрічаючи траурний кортеж.

Провести Ігоря в останню путь прийшли його рідні, друзі, односельці та жителі інших населених пунктів громади. Труну з полеглим захисником його побратими та друзі несли на руках.

Під час прощання звучав військовий оркестр. Тужливі мелодії супроводжували процесію, яка прямувала до місця поховання.

Для родини цей день став особливо болючим. Понад рік близькі не втрачали надії, що Ігор живий і одного дня повернеться додому. Тепер він повернувся на рідну землю, однак назавжди — «на щиті».

Під час церемонії представник ТЦК та СП передав матері Героя Державний Прапор України — як символ держави, за яку її син віддав своє життя.

Останню військову шану захиснику віддали трьома салютними пострілами.

Окремим символом прощання став батьківський коровай. Його готували як знак майбутнього родинного щастя — весілля, любові та довгого життя. Та замість весільного столу він став останнім батьківським благословенням для сина.

Ігорю Приходаю було лише 22 роки. Попереду в нього мало бути ціле життя — родина, кохання, мрії та плани. Однак війна обірвала його майбутнє.

Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині захисника. Світла пам'ять Герою!