Не висихають сльози матерів, вдів та дітей: на Волині поховали багатодітного батька, Героя Олександра Морара

Про це повідомили у Рожищенській міській раді. 

Нагадаємо, волинянин став на захист України у перший день повномасштабного вторгнення. Про це чоловік розповів в одному з телевізійних інтерв’ю, перебуваючи у шпиталі міста Дніпро, де після важкого поранення йому ампутували обидві ноги.

Старший солдат, командир 2 механізованого відділення 100-ої окремої механізованої бригади Олександр Морар мужньо боровся з ворогом, з останніх сил протистояв окупантам, побратими рятували його, виносили пораненого з поля бою, і здавалося – загроза смерті відступила. У це вірила родина, підтримувала Героя на лікарняному ліжку. Та 26 травня 2024 року у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м. Львова серце воїна перестало битися навіки.

Під час громадської панахиди небо розривають гучні сигнали повітряної тривоги. Війна не дає про себе забути і у такий скорботний момент…

Живими квітами вистелили дорогу воїну від початку села до осиротілої оселі його односельці. Щирим, добрим, працьовитим пам’ятають Олександра всі, з ким зводило його життя.

Останні хвилини на рідному обійсті – і велелюдною процесією тіло провадять до Свято-Володимирського храму у сусіднє Дубище, де відбулося відспівування Героя. Під звуки військового оркестру жалобна хода прямує до місця останнього спочинку Героя.

Лунають постріли військових, а знятий з домовини державний стяг передають дружині Олександра Морара, як символ незалежної держави, за яку віддав життя її чоловік.

Редакція ВСН висловлює співчуття родині захисника. Вічна шана і слава Герою!