Немає в списках: у Луцьку дружина «азовця» із Мелітополя чекає його з полону

З міркувань безпеки не називає своє прізвище та не каже, як звуть чоловіка. Він вчитель та економіст за фахом, до 2014-го року працював аудитором, повідомляє Суспільне. Луцьк.

«Коли прийшла біда в наш хату, це було навіть без розмов, Він сказав: я іду! У 14-му році до лав добровольчого батальйону, а в 15-му же перейшов до «Азова». Було багато гарячих точок», - пригадує дружина бійця.

Після 24-го лютого, розповідає Оксана, її чоловік разом із підрозділом перебували в Маріуполі. Він постійно був на зв'язку і повідомляв, що з ним все добре, навіть коли їх остаточно затисли на «Азовсталі».

«Знаючи Азов і його побратимів, звісно вони були готові стояти до кінця. Вони за стилем життя і за думками, вони не здатні були здаватися в полон. Але вийшов наказ….. До цього майже тиждень йшли розмови про «екстракшн», про Туреччину і ми були на піднесенні, ми як на голках сиділи, ми чекали цього», - говорить Оксана.

Востаннє з чоловіком дружина спілкувалася у день, коли він виходив з «Азовсталі». Про виведення бійців з території заводу дізналася з СМС.

«Пишу йому, що вам же не можна, боюся за вас, за тебе конкретно. Він пише, що все буде добре і зв'язку не буде десь три місяці. Не хвилюйся, мамі привіт, дітей цілуй. Після цього - пустота, тиша», - каже жінка.

Після того, каже дружина азовця, вона отримувала повідомлення лише від побратимів чоловіка, які казали що із ним все добре, але підтвердити цю інформацію ніхто не міг.

Оксана наголосила: вірить, що її чоловік повернеться додому. У списках загиблих та поранених, які надає рф, його нема. Поки разом із донькою-випускницею жінка у Луцьку чекає звісток від коханого.