«Ні в якому разі не зачіпати теми про війну»: реабілітолог з Луцька розповів, як «ставить на ноги» українських захисників

Андрій Бухвал чотири роки працює фізичним терапевтом у Медичному центрі реабілітації учасників бойових дій Луцької громади. Займається реабілітацією цивільних та військовослужбовців.

Спеціаліст розповів Суспільному як «ставить на ноги» українських захисників.

Людині інколи хочеться просто поплакати

Зі слів Андрія Бухвала, з 24 лютого 2022-го року у центрі реабілітації в рази збільшилася кількість пацієнтів. Це були перші поранені військовослужбовці, переселенці та родичі загиблих.

Найбільше фізичному терапевту запам'яталася одна з перших пацієнток — матір загиблого бійця. Каже: це був дуже непростий досвід.

«В неї загинув син. З нею спілкуєшся і думаєш: що ти можеш зробити фізично? Людині інколи хочеться просто поплакати, побути наодинці, поділитися своїм горем. Матір вийшла звідси не заспокоєною, але вона отримала підтримку», — пригадує Андрій Бухвал.

«Ні в якому разі не зачіпати теми про війну»

Нині у фізичного терапевта 14-15 пацієнтів щодня. Каже: його завдання оцінити їх фізичні можливості, розробити програму втручань і йти до поставленої цілі. Він не пригадує випадків, коли бійці після тяжких поранень опускали руки й не хотіли працювати над собою. Головне: правильно їх мотивувати.

«Зазвичай хлопці мотивовані і хочуть повернутися в стрій. В мене один пацієнт був, який поставив собі ціль — зіграти футбол із сином, маючи поранення в голову. І ми цієї цілі спільно, через кілька етапів реабілітації добилися», — розповів фізичний терапевт.

До тих, хто потрапляє до центру реабілітації у пригніченому емоційному стані особливий підхід, розповідає Андрій Бухвал. Теми, на які спілкуються, обирають обережно.

«Окремо в залі позайматися. Ні в якому разі не зачіпати теми про війну. І звичайно не нав’язуватися. Ми пропонуємо виконати якусь вправу або завдання, або даємо якусь альтернативу», — говорить реабілітолог.

Андрій — один із пацієнтів реабілітолога. Військовослужбовець отримав мінно-вибухове поранення у спину та голову. Він пересувається на кріслі колісному. Його завдання зараз: укріпити м'язовий корсет усього тіла та навчитися себе самостійно обслуговувати в побуті.

«Ми починали займатися спочатку з 5-10 хвилин, а зараз заняття у вертикалізаторі майже до години часу доходять. Мета вертикалізатора – це те, щоб тіло утримувало вертикальне положення. Бо тривале сидіння і лежання негативно впливає на серцево-судинну систему», — каже реабілітолог.

«Передають свій біль, але й мотивують»

Зі слів Андрія Бухвала, реабілітологи часто переймають на себе емоційний стан пацієнтів, бо проводять з ними багато часу. Тому, щоб залишатися в позитивному настрої, важливо вміти позбуватися негативних думок.

«В цьому мурашнику емоцій негативу набираєшся. В кожного свій спосіб його відкинути. Просто побути в тиші. Хтось слухає рок-музику, хтось йде на прогулянку, хтось на природу. Я черпаю натхнення – це сім’я, це діти, природа, просто тиша і спокій», — розповів фізичний терапевт.

Самі ж військові, як передають свій біль, так і мотивують персонал, який щодня з ними працює, говорить Андрій Бухвал. Своїм прикладом показують як треба любити життя і не здаватися.

Читайте також: