До Луцька завітав голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук: що відомо

У вівторок, 29 вересня, в головному корпусі ВНУ імені Лесі Українки відбулася зустріч із головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком, де посадовець презентував проєкт нового Цивільного кодексу України, а також відповів на запитання.

На зустрічі також були представники влади, зокрема т. в. о. начальника Волинської ОВА Роман Романюк, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад, секретар Луцької міської ради Андрій Разумовський та перша заступниця міського голови Луцька Ірина Чебелюк, ректори ВНУ імені Лесі Українки Анатолій Цьось та Луцького національного технічного університету Ірина Вахович, викладачі ЛНТУ, студенти юридичного факультету ВНУ, представники адвокатури та інші. Журналісти ВСН також відвідали захід.

На початку виступу Стефанчук пояснив, що свого часу 25 років працював професором університету та викладав цивільне право. Саме тому для нього важливим є парламентський діалог зі студентством та професорсько-викладацьким складом.

Голова Верховної Ради України зазначив, що чинний Цивільний кодекс писали у 1996 році, а ухвалили у 2003-му. Відтоді суспільство суттєво змінилося: з'явилися цифрова економіка, соціальні мережі, штучний інтелект та нові форми взаємодії між людьми.

«Життя змінилось докорінно, саме тому той правовий сліпок, який ми сьогодні називаємо Цивільним кодексом України, не відповідає тим реаліям, які є сьогодні».

За словами Стефанчука, новий документ також має врахувати досвід війни та правила, за якими Україна житиме після її завершення.

Одним із напрямів нового проєкту є врегулювання цифрових прав, зокрема пропонують закріпити поняття цифрової особи, цифрового образу та цифрової приватності. Окремо в документі передбачили положення щодо штучного інтелекту та результатів його роботи. Також хочуть врегулювати питання інтелектуальної власності на військові розробки, зокрема технології та дрони.

Руслан Стефанчук назвав розвиток штучного інтелекту одним із масштабних технологічних змін сучасності.

Також у проєкті пропонується максимально перевести цивільні правочини в електронний формат, водночас паперова форма залишатиметься для договорів щодо нерухомості та випадків, коли потрібно захистити інтереси малолітніх осіб.

Новий кодекс міститиме окреме положення для військовослужбовців і ветеранів. Зокрема, можливість заздалегідь закріпити номер телефону, щоб у разі загибелі військового його не передали іншому абоненту. Окремо пропонують також врегулювати спадкування цифрових активів, акаунтів і кріоконсервованих біоматеріалів, а також права на компенсацію шкоди, завданої війною.

Безпосередньо сам проєкт передбачає дев'ять книг, які охоплюватимуть загальні положення, особисті права, речове право, інтелектуальну власність, зобов'язання, сімейне та спадкове право, міжнародне приватне право та інші питання.

Окремо Стефанчук розповів про сімейне право. За його словами, чинний Сімейний кодекс не планують просто скасовувати. Його положення хочуть включити до Цивільного кодексу.

«Сімейний кодекс, він не декодифікується, не рекодифікується, він стане частиною Цивільного кодексу».

За словами голови Верховної Ради України, близько 90% чинного матеріалу Сімейного кодексу планують зберегти, перенісши його до шостої книги нового документа. При цьому окремо посилять увагу до найкращих інтересів дитини.

Серед нових особистих прав також було названо право на інформаційний спокій. Ідея полягає в тому, що після завершення робочого часу, під час відпустки чи після припинення трудових відносин людина могла не отримувати робочі повідомлення без своєї згоди.

Після презентації розпочалась дискусія з аудиторією. Студенти юридичного факультету запитували про правоздатність, новизну, чинність нового кодексу та застосування аналогії права.

Одна зі студенток поцікавилась, коли саме новий Цивільний кодекс почне діяти. Руслан Стефанчук пояснив, що його пропонують вводити через рік після завершення правового режиму воєнного стану. За його словами, це робиться для синхронізації вступу саме цих двох державних актів.

Представники адвокатури, у свою чергу, запитали, чи врахують зауваження Національної асоціації адвокатів України.

«Ми налаштовані збиратися і говорити з адвокатами і пояснювати, що врахували, а що ні. Але головне, будемо пояснювати, чому ні і чому так», — відповів Руслан Стефанчук.

Під час зустрічі також порушили питання критики окремих положень проєкту та закидів щодо його нібито проросійської орієнтованості. У свою чергу голова Верховної Ради України заявив, що спірну статтю вже вилучили з нинішньої редакції документа.

Наразі, за словами посадовця, команда вже проводить зустрічі з представниками різних професійних середовищ: фермерами, аграріями, військовими, медіа, релігійними організаціями, екологами, репродуктологами, суддями, адвокатами, нотаріусами, IT-сектором та бізнесами. У ході діалогів фіксують пропозиції і можуть враховувати під час подальшого доопрацювання документа.

Наприкінці Стефанчук закликав присутніх долучатися до обговорення проєкту та надсилати свої пропозиції.

Читайте також:

• Як втримати бізнес і повернути українців з-за кордону: про що мер Харкова говорив у Луцьку
• Готуватися до відключень світла варто вже зараз: мер Харкова звернувся до бізнесу Волині