Пенсіонерки з Волині влаштували для військових подаруночки, які допомогли витримати два тижні бою

Про це йдеться в сюжеті ТСН. 

Боєць 112-бригади тероборони Збройних сил України Ігор згадує, що допомогло вистояти на передовій у кінці осені на Донеччині. По селу Білогорівка російські окупанти вели прицільний вогонь.

«Були на позиції втрьох: я, водій київського метрополітену – теж доброволець і поет «Тітан». Холодно, морозно», - каже він. 

Вони мали бути на передовій позиції два дні, а застрягли там на два тижні. Над головою безперервні обстріли, замінити їх ніяк. І от, один із побратимів у кишенях намацав пакетики з горішками. Їх якось привозили волонтери і він прихопив собі кілька торбинок.

«Кожен розкриває, а там горішки і побажання. На кожному серці було побажання. В одного: «Перемагайте! Ви стоїте за нас. Ми вас любимо». І підпис - Оля 3-В клас. І всі так оооо, як гарно. І настрій покращується. Другий пакуночок вікриваємо. «Слава Україні. Бомбіть їх. Дякую вам. Василь 5 клас. Тримайтесь!» Я відриваю свій, такий думаю, що там, що ж мені дісталося? Відкриваю паперове сердечко, там написано: «Слава Україні, баба Галя і номер телефона», - пригадує Ігор.

Ігор вирішує віддячити бабі Галі і прямо з окопу відправляє їй повідомлення. «Добрий вечір, мене звати Ігор. Я з першого дня на війні. 165 днів на нулі... На позиції сидимо під дощем, але у грудях і на душі тепло, бо дістав отримав паперове серце! Дякую Вам і Слава Україні», - пригадує, що написав тоді в окопі. 

Вони тримали позицію і чекали відповідь від баби Галі. Жартували, що у таке пекло їм ніхто не пише. Відповідь від баби Галі прийшла, згодом. «Героям Слава! Мені дуже приємно, що я чимось маленьким, але важливим змоглавам допомогти. Ми три пенсіонерки з «Батальйону Горішок» збираємо пакуночки і відправляємо всім хлопцям на передову», - читає вже свою відповідь журналістам на Волині та сама баба Галя - волонтерка Галина Козлова. 

«Батальйон Горішок» дислокується на Волині, у ньому вже не три пенсіонерки, а шість. Панянки жартують, що бойове злагодження усі пройшли успішно, уже напакували зо 30 тисяч торбинок зі смаколиками для українських воїнів. 

Горіхи спочатку лущать, потім сушать, далі фасують і в кожен пакетик записочка. «Ми всі пишемо баба Лєна, баба Люба, баба Галя. Пишу наказую вернутися додому живим і здоровим», - сміють жінки. 

Що написане від душі на маленькому папірчику -  стає великою підтримкою на передовій.  Ігор особисто сказав про це бабі Галі з батальйону «Горішок», коли ТСН влаштувало зустріч онлайн. «Дякую вам величезне. Я той самий боєць, який знайшов паперове серце. Ми були у такій ситуації, коли такі серця підтримували нас. Дякую! Що ви існуєте, за вас будемо гризти», - сміється боєць.

«А ми тут будемо ще більше горіхів бити, ви там орків. А ми горіхів для вас. Ви дуже круті. Всім хлопцям привіт від нас. Від нашого батальйону всім привіт. Ми як отак бачимо вас наяву, то всі потрошки молодшаємо», - сміється у відповідь волонетка Галина.

Розмова закінчується тим, що усіх хлопців зі 112 бригади ТРО ЗСУ у гості кличе батальйон пенсіонерок «Горішок». Місце зустріч - село Веснянка, час зустрічі - день перемоги над російським окупантом.

Читайте також: 

• «Міг загинути не раз, але щоразу рятував Бог»: історія пенсіонера з Волині, який рік їздить на передову
• «Зник безвісти майже 5 місяців тому, але він завжди поряд»: історія кохання волонтерки і військового з Волині
• Через важкі поранення, отримані в Бахмуті, ампутували ногу: захисник з Волині потребує допомоги