Пережили окупацію, втратили будинок і виїхали на Волинь: історія подружжя з Олешок

Пережили окупацію, втратили будинок і виїхали на Волинь: історія подружжя з Олешок

Подружжя Лілія та Андрій Батраків із тимчасово окупованих Олешків на Херсонщині восени евакуювалися на підконтрольну Україні територію та оселилися в Нововолинську. Понад чотири роки вони пережили окупацію, затоплення будинку після підриву Каховської ГЕС, нестачу продуктів і медичної допомоги, а виживати допомагав власний город. Попри спокійніше життя на Волині, подружжя мріє повернутися до рідного міста.

Після евакуації, яка відбулася під час гуманітарної місії, чоловік із дружиною оговтуються від пережитого в Нововолинську, пише Суспільне.

Життя в окупованих Олешках та затоплений будинок

63-річна Лілія Батрак народилася в Олешках. 35 років працювала бухгалтеркою у центральній аптеці. Разом із чоловіком Андрієм вони мали власний будинок, господарство та город. Жінка згадує рідне місто як затишне й квітуче.

«На річку ми любили ходити. Кожні вихідні виїжджали із шашликами, рибалили. Ми завжди виїжджали і юшку там варили зі своїми знайомими, друзями. Такі дуже хороші спогади осталися», — розповідає Лілія.

Пережили окупацію, втратили будинок і виїхали на Волинь: історія подружжя з Олешок
Лілія та Андрій Батраки в тимчасовому житлі у Нововолинську. Суспільне Луцьк
 

Перший день повномасштабного вторгнення РФ в Україну подружжя запам'ятало колонами російської військової техніки, які рухалися через міст у напрямку Херсона. Спочатку в окупованому місті ще працювали магазини й базар, можна було їздити по продукти до сусідніх Великих Копанів. Згодом ситуація погіршувалася.

Андріка Батрак розповів: після підриву Каховської ГЕС їх будинок в Олешках затопило майже до стелі. Коли вода почала прибувати, подружжя встигло автомобілем переїхати до друзів.

«А люди ж багато потопились. Особливо старенькі. Їздили на лодках, спасали їх наші люди. А вони сміялись, російські солдати. Ми їдем спасать людей, а вони насміхаються», — пригадує Андрій Батрак.

Пережили окупацію, втратили будинок і виїхали на Волинь: історія подружжя з Олешок
Затоплення в Олешках після підриву Каховської ГЕС, червень 2023 року. Фото надала Лілія Решетняк

Через два місяці, коли вода спала, повернулися, щоб прибрати оселю. Згодом поїздки припинили, бо будинок пошкодили російські військові: зірвали підлогу та дах, а дошки використали для облаштування бліндажів.

«Страшно було туди їхати, — ділиться чоловік. —Їдеш, а вони з автоматами: «Куда? Документи!» Вони підлогу всю зірвали. Кухня добра була, і будинок добрий, і гараж, все там, ну, нічого там немає. Я Лілі так сильно і не розказував, щоб вона не нервувала».

«Виживали за рахунок городу»

За словами подружжя, з часом в Олешках ставало дедалі складніше жити. У 2026 році майже припинилися постачання продуктів, бракувало й медичної допомоги. У місті, розповідає Лілія, було лише двоє хірургів, швидка допомога не виїжджала на виклики.

«Люди, хто захворів, то на тачки і везли людей до лікарні. Поки довезуть, уже людина могла і не дожити», — згадує жінка.

Продукти Лілія і Андрій вирощували на власних городах або обмінювалися ними із сусідами. Садили картоплю, капусту, цибулю. На місцевому базарчику люди обмінювали крупи на овочі.

«Кабачки жарили, потому что хоть якась їда. Було, що люди і траву їли. У нас трошки були запаси. Ми за рахунок городу викручувались більш-менш», — додає Лілія Батрак.

Чоловік із дружиною кажуть, що до останнього не хотіло оформлювати російські паспорти. Проте без них, за словами Лілії, неможливо було отримати медичну допомогу чи гуманітарну підтримку.

Евакуація через Росію та Білорусь на Волинь

Через небезпеку та складні умови життя Батраки вирішили вибиратися з Олешків. Лілія каже: денхто з місцевих пробував вибратися з міста самостійно, але вдавалося це не усім.

«Наша знайома, в неї була розбила хату буквально перед евакуацією, вона хотіла велосипедом виїхати до дочки, але підірвалася на міні. Так шкода... Ще б дві неділі — і вона б поїхала з нами. Забрали її і похоронили в городі, бо нема де хоронить. Там в лікарні всі на купу, не в морг, а прямо в підвалі всіх скидали в мішках і все», — пригадує Лілія.

Пережили окупацію, втратили будинок і виїхали на Волинь: історія подружжя з Олешок
В окупації Лілія разом із чоловіком Андрієм прожили понад 4 роки. Суспільне Луцьк

Звістку про евакуацію подружжя почуло 31 жовтня. Вони одразу обрали бік, куди рушать з окупованого міста.

«Підписували фамілію, ім'я і хто на Україну їде, — пригадує подружжя. — Вєщі отдельно в КАМАЗ грузили. А люди вже в автобуси. Ну, автобуси на Росію вообще в обратній стороні стояли, то там особо людей не дуже багато було. В основном, на Україну всі їхали».

 

Людей автобусами доправили до Анапи, звідти військовим літаком перевезли до білоруського Гомеля. Далі білоруськими автобусами рушили до українського кордону, а звідти українським транспортом — через Чернігівщину до Києва.

У столиці подружжя майже 10 днів було в лікарні —проходили медичні огляди та отримували необхідну допомогу.

Нове місто і мрії про поверненняУ новому місті, говорить Лілія, їй подобається. Згадує, як на базарі жінка, у якої подружжя запитало ціну сиру, запропонувала віддати їм його безплатно, а також дала із собою пляшку молока.

«Ви знаєте, це так до сліз було трогательно. Ой, розплакались, Боже, дякуємо. Боже, які люди привітні», — говорить Лілія.Також місцеві допомогли подружжю з одягом та взуттям. Під час евакуації вони втратили сумку з речами. Усі сімейні альбоми були втрачені під час затоплення будинку.

 Андрій Батрак каже: приховував від дружини інформацію про пошкодження будинку, щоб не засмучувати її. Суспільне ЛуцькУ Нововолинську, додають Батраки, поступово звикають до спокійнішого життя. Андрій каже, що тут є все необхідне й нічого не літає. Водночас Лілія зізнається: після пережитого їй ще довго було страшно навіть уночі.

«В перший день коли ми ночували, вокруг лікарні горіли фонарики. Я просипаюсь ночью, глянула що то горить і кричу — «Андрій, горить!». Потом дошло — я не дома, але в України. Щас уже більш спимо спокійно і тихо, якось це непривично», — ділиться жінка.Попри пережите, подружжя мріє про завершення війни, возз'єднання родин та можливість повернутися додому.

«Я би й пішки вернувся би там, де я народився. Якщо можливість буде така, я все одно вернусь», — каже Андрій. — Звичайно, хочеться туди, де народився, де виріс».

Що відомо про гуманітарну місію в Олешках

27 жовтня 2026 року на Херсонщині з 3:00 розпочався режим тиші для проведення гуманітарної місії в Олешках.

29 жовтня в Олешках завершили розмінування маршрутів для гуманітарної місії. Конвой із допомогою сформували та підготували до відправлення.

Зранку 29 жовтня українська делегація на чолі з омбудсменом Дмитром Лубінцем виїхала у напрямку Олешків на Херсонщині. За 54 години режиму тиші його порушень не зафіксували.

Лубінець повідомив, що для евакуації жителів Олешків у рамках гуманітарної місії підготували 25 автобусів на 750 місць, а також швидкі допомоги для маломобільних.

Вранці 31 жовтня до аеропорту Гомеля у Білорусі прибули чотири літаки з евакуйованими жителями Олешків, які захотіли виїхати на підконтрольну Україні територію. Їх пересадили в автобуси і колона рушила у бік кордону з Україною.

Читайте також:

 

Можливо зацікавить

Був під Авдіївкою та на Харківщині: історія прикордонника з Волині, який майже 20 років служить Україні
історії війни

Був під Авдіївкою та на Харківщині: історія прикордонника з Волині, який майже 20 років служить Україні

Був єдиною підтримкою для хворої мами: у Луцьку провели в останню дорогу Олексія Хоміка

Був єдиною підтримкою для хворої мами: у Луцьку провели в останню дорогу Олексія Хоміка

Осиротіло четверо дітей: у Луцьку попрощалися із Героєм Ігорем Маликом

Осиротіло четверо дітей: у Луцьку попрощалися із Героєм Ігорем Маликом

Після життя в окупованому Криму 18-річний Дмитро повернувся в Україну та оформлює паспорт на Волині
відео

Після життя в окупованому Криму 18-річний Дмитро повернувся в Україну та оформлює паспорт на Волині

На Волині попрощалися із Героєм Василем Кицем

На Волині попрощалися із Героєм Василем Кицем

На Волині матір провела в останню дорогу другого сина-Героя, який загинув на війні

На Волині матір провела в останню дорогу другого сина-Героя, який загинув на війні

На Покровському напрямку загинув Герой з Волині Олександр Мартиш

На Покровському напрямку загинув Герой з Волині Олександр Мартиш

Майже два місяці в підвалі без їжі та води: як жінка із Луганщини знайшла прихисток на Волині

Майже два місяці в підвалі без їжі та води: як жінка із Луганщини знайшла прихисток на Волині

На війні загинув Герой з Волині Микола Савчук, який вважався зниклим безвісти

На війні загинув Герой з Волині Микола Савчук, який вважався зниклим безвісти