Покинув роботу в Польщі, де працював далекобійником: історія воїна з Волині, який отримав нагороду від Залужного

Покинув роботу в Польщі, де працював далекобійником: історія воїна з Волині, який отримав нагороду від Залужного

Юрій Світлицький покинув роботу в Польщі, де працював водієм-далекобійником і пішов захищати свою рідну землю від російських окупантів.

Весною 2022 року Юрій облишив хорошу роботу за кордоном, зібрав речі та поспішив додому. Його батьківщина палала у вогні і він не міг бути пасивним спостерігачем, - пише газета Слово правди.

Вже у травні вступив до лав ЗСУ. Відтоді і донині служить у Першому окремому батальйоні морської піхоти, що входить до36-ої окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала  Михайла Білинського.

Його батальйон воював на донецькому напрямку, зокрема  звільняв  село Урожайне – це один з тих населених пунктів, де розпочався український контрнаступ. Метр за метром мужні воїни відвойовують окуповані ворогом землі. Неодноразово президент України Володимир Зеленський під час своїх звернення відзначав морпіхів за бойові успіхи та дякував за гідну службу.

З такими, загартованими вогнем битв, воїнами стоїть в одному бойовому строю і Юрій Світлицький. У червні 2023 року він отримав високу нагороду – почесний нагрудний знак «Золотий хрест»в ід Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Ним нагороджуються особи рядового і сержантського (старшинського) складу Збройних Сил України за успішне виконання бойових завдань під час проведення об’єднаних, антитерористичних операцій, а також операцій з підтримання миру та безпеки, високі показники у бойовій підготовці, бездоганне несення бойового чергування, вартової (внутрішньої) служби у повсякденній діяльності.

«Наш Юрій – гордість громади. Добрий, сміливий, відповідальний, цілеспрямований воїн. А ще гарний сім’янин, відданий чоловік та люблячий батько. Щиро вітаємо нашого Захисника з високою нагородою та чекаємо вдома з перемогою», – розповідає про земляка голова Литовезької громади Олена Касянчук.

Юрію 39 років. Вдома на нього чекають дружина та донька – ті, кого він захищає, ті, хто для нього є опорою та розрадою. Донька особливо пишається татком, на грудях якого тепер «Золотий хрест».

«Моя честь – моя вірність» – ці слова викарбувані на прапорі батальйону, в якому служить Юрій Світлицький. Вони, ніби ще одне підтвердження того, що хто має честь – той вірно служитиме Батьківщині. І повернеться сюди, і стане на її захист, а не відсиджуватиметься у закордонні. 

Ярослава КОЛОСКОВА

Читайте також:

Можливо зацікавить

«Там моляться навіть ті, хто ніколи в Бога не вірив»: історія полеглого Героя з Волині, який понад рік вважався зниклим безвісти

«Там моляться навіть ті, хто ніколи в Бога не вірив»: історія полеглого Героя з Волині, який понад рік вважався зниклим безвісти

З класної кімнати - на передову: історія вчителя з Волині, який став захисником України
фото

З класної кімнати - на передову: історія вчителя з Волині, який став захисником України

Безмежно любив своїх синочків: історія морського піхотинця з Волині, який поліг у бою на Харківщині

Безмежно любив своїх синочків: історія морського піхотинця з Волині, який поліг у бою на Харківщині

Які пільги на комунальні послуги передбачено для УБД у 2026 році?

Які пільги на комунальні послуги передбачено для УБД у 2026 році?

«Був щасливий, що став корисним державі та народу»: на Волині попрощалися з воїном Олександром Ластенком
фото

«Був щасливий, що став корисним державі та народу»: на Волині попрощалися з воїном Олександром Ластенком

Дорога додому, сповнена болю: Волинь зустріла «на щиті» воїна Валерія Демуся
фото

Дорога додому, сповнена болю: Волинь зустріла «на щиті» воїна Валерія Демуся

В боях за Україну загинув волинянин Андрій Харчук

В боях за Україну загинув волинянин Андрій Харчук

Захисник волинської «сотки» на псевдо Чілінтано піклується про собаку-побратима на фронті

Захисник волинської «сотки» на псевдо Чілінтано піклується на фронті про собаку-побратима

Перестало битися серце 50-річного військовослужбовця з Волині Петра Марчука

Перестало битися серце 50-річного військовослужбовця з Волині Петра Марчука