Польський пекар приїхав до Бучі, щоб пекти хліб для українців

Яцек Полєвскі – відомий польський пекар з Познані. Він – один з волонтерів, які з перших днів лютневого наступу росії на Україну кинувся на допомогу українцям. Сьогодні він… у Бучі. Його так вразили кадри з цього знищеного російськими загарбниками міста, що приїхав сюди пекти хліб.

Про пекаря розповідається на сайті «Вісник+К».

Найперше пан Яцек став випікати чорні сердечка на підтримку України. Повісив у пекарні блакитно-жовтий стяг, встановив «скриньку допомоги» й усі виручені від продажу кошти став передавати організаціям, які опікуються вимушеними переселенцями з України. Пізніше вирішив пекти благодійний хліб. Символічно обрав рецептуру «Бородинського». Адже саме під Бородино російські війська у 1812 році зазнали фатальної поразки від французів. Це була одна з найкривавіших битв ХІХ століття. Після неї росіяни втратили москву.

– «Бородинський» хліб печеться «цеглинками». Я хотів, щоб мій хліб став цеглою для відбудови України, – пояснив пан Яцек. – Це знаковий житній хліб.

Також він почав безкоштовно надсилати свою продукцію польським родинам, які прийняли переселенців. На кожен буханець клеїв прапор України. А коли по телевізору побачив кадри з розтерзаної російськими орками Бучі, сльози довго стояли в очах. Тоді твердо вирішив: пектиме «Бородинський» там – для відважних українських захисників і всіх, хто у час війни через окупацію сидів без крихти хліба. За допомогою інтернету знайшов у Бучі місцеву «Хатинку пекаря», де перед цим російські окупанти мали командний пункт, зв’язався з її власником. Так дізнався, що пекарня придатна для роботи, бо загарбники, на щастя, не знищили заклад, а забрали лише форми для випічки.

– Напевно, такий наказ вони отримали від своїх дружин-орків, – усміхається Яцек Полєвскі. – Але для нас це не втрата, форми маємо інші.

Він завантажив у машину 500 кілограмів борошна – і вирушив в Україну. Поки Бучу розміновували, заїхав до Львова, аби ще поповнити запаси сировини й нікому хліба не забракло. Уже перші духмяні буханці, замішані руками польського пекаря і випечені в Бучі, роз’їхалися по домівках жителів околиці. Люди цілують його і плачуть від зворушення.