Прикордонник із Луцька заявив, що залишив місце служби через погрози керівництва: що відомо

Військовослужбовець Державної прикордонної служби з Луцька заявив, що через погрози залишив місце служби та опинився у безвихідній ситуації. Чоловік каже, зіштовхнувся з безпідставним тиском з боку керівництва.

Інцидент трапився в одній із тилових частин у квітні минулого року. Лучанин разом із ще кількома військовослужбовцями були списані у тил за станом здоров’я. Одного дня з перевіркою приїхав начальник штабу, ніби подивитися, як чоловіки справляються з поставленими завданнями. Про це йдеться у сюжеті каналу Аверс.

«Зайшовши до приміщення, одразу почав зверхньо говорити, лаятися нецензурно, обзивати матюками всіх, построїв усіх. Почав з капітаном говорити виключно нецензурною мовою, построїв увесь особовий склад і в дуже жорсткій формі почав принижувати капітана. Я це все слухав хвилин 10. Потім його запитую: “Пан полковник, а чому ви з нами так говорите? Ми, в принципі, всі розуміємо нормальну мову, без матюків. Ми теж військовослужбовці, але ж з нами не треба так говорити”», — розповідає чоловік.

За його словами, після цього полковник переключився на нього, взяв у руки телефон, почав погрожувати, телефонувати. Ймовірно, дзвонив до коменданта та командира загону.

«В нецензурній формі почав говорити, що в тебе є тут такий обнаглівший сержант, якого завтра вже треба відправити на Вугледар. Щоб там його життєва дорога закінчилась», — каже прикордонник.

На зауваження військового, за його словами, полковник почав кричати, телефонувати комусь та обіцяти, що “поспілкуються” з ним уже не тут, а на передовій.

Чоловік також зазначає, що жодні висновки з медичних закладів чи військово-лікарських комісій у підрозділі до уваги не бралися.

«Тобто дивилися візуально на людину як на ресурс. Не дивилися ні в медичну книжку, ні в паспорт. Я кажу до полковника: “Перш ніж з нами так говорити, гляньте на наш вік. Ви на 15 років молодші за нас. По-друге, за які гріхи людину можна так принижувати? У нас чистота, ніхто не п’є, ніхто не помічений у якихось поганих справах. Ми ведемо господарські роботи самі на свій розсуд», — розповідає він.

Зрештою, впевнившись у серйозності погроз, чоловік вирішив звернутися за допомогою.

«Виходячи з вищевказаного, прошу провести службове розслідування стосовно дій полковника, які вважаю неприпустимими для офіцера. Якщо надалі до мене будуть застосовуватися такі методи і не буде відповіді на мій рапорт від 3 січня 2025 року, я буду змушений рятуватися від свавілля самостійно», — зазначає він.

Не отримавши допомоги, військовослужбовець звернувся до Державного бюро розслідувань, вважаючи, що в діях керівництва є ознаки перевищення службових повноважень.

«Вважаємо, що полковник, розуміючи протиправність своїх дій, умисно має намір забезпечити проходження служби моїм довірителем на фронті, щоб поставити під загрозу його життя та здоров’я. У його діях є ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України», — йдеться у зверненні.

Зі слів лучанина, він та кілька його побратимів мають важкі захворювання. Раніше вони служили на різних ділянках фронту, але через стан здоров’я були переведені у тил.

Єдиним виходом із ситуації, каже чоловік, стало залишення місця служби, аби вберегти своє життя.

«Моєю метою не було зрадити країну чи колектив. Я просто пішов, бо знав, що на мене або відкриють кримінальну справу, або просто знищать. Мене не буде. Бо він має на це повноваження. Йому держава дала такі права, але вони не знають, як ними користуватись. А у нас останнє право забрали — нам нікуди звернутися», — каже він.

У Державному бюро розслідувань повідомили, що ознак злочину в цій ситуації не вбачають: немає ні свідків, ні доказів, тому кримінальне провадження не відкривали.

Наразі лучанин опинився у безвиході: з одного боку — страх за власне життя, з іншого — неможливість повернутися на службу.