Прикрив собою побратима: родина з Волині просять присвоїти звання Героя загиблому батькові та чоловіку

Про це розповіла Суспільному вдова загиблого старшого сержанта.

У пам'ять про чоловіка і тата сім’я зареєструвала петицію на сайті президента України.

Лучанин загинув 18 травня цього року в бою у районі міста Часів Яр Донецької області. Зі слів 46-річної лучанки, під час ворожого обстрілу її чоловік прикрив собою молодого побратима.

"Вони їхали на завдання. Це був обстріл. Їхали в авто і старалися втекти з машини, щоби врятувати свої життя. Наш Ігор, наш тато, зробив свою місію і дійсно прикрив того молодого хлопця", – каже жінка.

У шлюбі з чоловіком Світлана прожили 27 років, разом виховували доньок, яким нині 26, 24 та 11 років. Коли розпочалася повномасштабна війна, Ігор Козачук пішов у терцентр комплектування та соцпідтримки, аби стати до лав ЗСУ.

"Зразу в п’ятницю він пішов у військкомат, а вже в суботу з речами він був мобілізований, 26 числа. Знаючи його, я не вговорювала, не зупиняла. І так само я розуміла, що він – мужчина, йому треба йти на захист. В першу чергу він захищав так само свою сім’ю", – говорить вдова.

Лучанин потрапив у 100-ту Волинську бригаду тероборони. Спершу служив на посаді старшого сержанта в області, а з березня цього року перебував на Бахмутському напрямку. Світлана говорить: чоловік телефонував майже щодня, а вранці 18 травня напередодні загибелі спілкувалися по відеозв’язку.

"Він каже: я йду на завдання. І я кажу: чому, нащо, бо це зарано, бо ще мав день відпочивати. Каже: так треба. І я перший раз тоді в камеру заплакала. Бо воно якось у серці йокнуло", – зазначила дружина загиблого.

Попрощалися з Ігорем Козачуком 23 травня. З дня смерті чоловіка, каже Світлана, минуло вже два місяці.

 

"Я, відкривши карту зараз, знаючи де він був, і побачивши, що там той клаптик звільнений, воно вже мені гріє душу, що це недаремно. Хочеться, щоб пам'ять про нього залишилася, і залишилася надовго. Для кожної сім’ї, думаю, важливо, щоб пам’ятали наших Героїв", – каже вдова загиблого лучанина.

Донька Ірина Козачук розповіла, що спілкувалася з батьком майже кожного вечора. "Ми його пробували вмовити, але це був його вибір. Не вистачає якоїсь доброти і тепла", – зазначила донька.

Донька Юлія Козачук (нині Харченко), яка зареєструвала петицію про присвоєння батькові звання Героя України, зазначила: батьків вчинок героїчний.

"Він їх закрив, вони вижили, а тато зробив таку пожерву собою, заради побратимів, заради нас із вами, щоб ми могли далі спокійно пити каву вранці, працювати, ходити на роботу і просто жити своє життя", – сказала дівчина.

Петиція про присвоєння Ігорю Козачуку звання Героя України станом на 20 липня набрала 16 тисяч 921 голос із 25 тисяч необхідних. Збір підписів триватиме до 26 серпня.