«Професійно стежив за собою, не пив та не палив»: Кварцяний розповів про 42-річного ексгравця «Волині», який помер від важкої хвороби
Колишній наставник луцької «Волині» Віталій Кварцяний поділився спогадами про футболіста Богдана Шершуна, який помер у віці 42 років:
Про це пише Sport.ua.
Богдан тривалий час лікувався за кордоном, боровся за життя, але його серце зупинилося 7 січня.
Як розповів Ролан Гусєв для Sport24, спортсмен лікувався від онкозахворювання. У Богдана була пухлина мозку.
«Батька Богдана я добре знаю, він у мене був помічником у хмельницькому «Поділлі». Богдан у той час навчався в дніпропетровському інтернаті, його тренером був Ігор Ветрогонов, який виховав безліч талантів у «Дніпрі».
Богдан часто приїжджав до батька і заходив до нас у клуб. Він був приємним і культурним хлопцем. Було видно, що він прагне чогось досягти у футболі. Шершун професійно стежив за собою і не мав шкідливих звичок – він ніколи не пив, не курив і не порушував режим.
Кілька разів я його запрошував потренуватися з «Поділлям», але він завжди відповідав: «Спасибі, але ні, Володимировичу. У мене є своя програма». Він мав у «Дніпрі» індивідуальний графік тренувань на час відпустки і не хотів порушувати завдання тренера.
Вдруге ми перетнулися із Шершуном в Кривому Розі, коли я працював у «Кривбасі». Він прийшов до нас уже серйозним футболістом. Мої навантаження Богдан витримував без проблем, тому тренування йому давалися легко. Шершун-Лисицький – була цікава пара захисників, вони гармонійно виглядали.
«Кривбас» грав то в п'ять, то в чотири, то в три захисники, і Шершун вписувався в будь-які схеми. У нас тоді була хороша лінія захисту: Лобжанідзе, Пашаєв, Федорів, але Шершун завжди потрапляв до складу і виглядав пріоритетною опцією в захисті.
Втретє ми побачилися у «Волині». Мені потрібен був досвідчений гравець у захист, і ми запросили Шершуна. Він одразу вписався в нашу команду і грав надійно. Ми з Богданом розуміли один одного з півслова, конфліктів ніколи не було.
Шершун відіграв за Волинь сезон, і ми розійшлися з різних причин. Точно вже не згадаю: або він не захотів продовжувати контракт, або ми, або я хотів омолодити команду. Але розійшлися ми нормально, потиснувши один одному руки».