Резніков прокоментував скандал із закупівлею харчів для ЗСУ

Вичерпну інформацію з документами представить народним депутатам на засіданні профільного комітету за участі представників НАБУ, ДБР та СБУ, написав він у фейсбуці. 

Резніков пояснив, що на забезпечення харчуванням військовослужбовців у 2023 році будуть спрямовані десятки мільярдів гривень. Це – великий ринок.

«Ще трохи більше року тому цей ринок фактично був під контролем монополії. Під час призначення на посаду міністра я взяв публічне зобов’язання – демонополізувати послуги харчування. І ми з командою це зробили ще минулої зими. Хоча опір був – страшенний. Торік монополіст погрожував повністю заблокувати постачання продовольства до армії. Не вийшло», – запевнив він.

На думку Резнікова, подолання монополії дозволило успішно організувати харчування армії, чисельність якої збільшилась у кілька разів, не дивлячись на усі складнощі активної фази війни.

Зараз Міноборони має контракти з 8 постачальниками на забезпечення послуги харчування. За кожним з постачальників згідно з договором закріплено певну кількість військових частин. У контрактах прописано норму: якщо якийсь з постачальників не здатен виконати зобов’язання, то інші «підхоплюють» військові частини згідно з визначеним алгоритмом. Постачання харчів скрізь буде гарантовано безперервним, щоб не сталося.

«Окремо хочу наголосити. Надання послуги харчування здійснюється за принципом «їжа ходить за військовими». Якщо постійне місце дислокації наших десантників, наприклад, у Львові чи Житомирі, або якщо 128-ма гірсько-штурмова бригада має ппд на Закарпатті, а бойові завдання наші воїни виконують на Харківщині чи на Запоріжжі – постачальник гарантує доставку продовольства скрізь, де несуть службу підрозділи певної частини. Незалежно від кількості локацій та кількості людей в них. Це – ризики, які приймає на себе бізнес, укладаючи контракт. Це особливі вимоги до логістики», – додав він.

Резніков також пояснив, що Міноборони не здійснює закупівлю окремих продуктів. Оборонне відомство купує комплексну послугу з забезпечення харчування. Тобто доставку певного комплекту продуктів до військових частин, а в окремих випадках – і приготування їжі. 

Предметом закупівлі є вартість добового раціону для військовослужбовця. Цей раціон має чіткі критерії щодо калорійності та інших параметрів. Постачальники гарантують забезпечення добового раціону за певну суму. Минулого року ця сума складала 120 грн на військовослужбовця за добу. Цього року ми отримали пропозиції постачальників у діапазоні від 151 до 162 грн на добу. 

У результаті проведення переговорів кінцева вартість послуги забезпечення харчування одного бійця на добу складає 145,8 грн. 

«Особливість контрактів Міноборони в тому, що вони укладаються з постачальниками послуг на рік вперед за фіксованою ціною. Тобто це також ризики, які бере на себе бізнес», – заявив міністр оборони.

Резніков також пояснив, що процес укладання контрактів і взяття зобов’язань складається з кількох стадій. Оголошення потреб Міноборони, надання пропозицій бізнесом, проведення зовнішньої експертизи ціни, узгодження контракту, проведення внутрішньої перевірки, підписання контракту тощо. Фінальною частиною цього процесу є реєстрація підписаного контракту у Державному казначействі. Тільки після реєстрації у казначействі виникають фінансові зобов’язання і можна здійснювати платежі.

«З 2016 року харчування військовослужбовців здійснюється на основі каталогу продуктів, який включає понад 400 позицій. Посадові особи військових частин (начпроди) на підставі раціону обирають з каталогу продукти, які повинен забезпечити постачальник. Коли народні депутати подивляться на контракти з 8 постачальниками, вони побачать, що ціни на одні й ті самі продукти – різні. Так само як відрізняються ціни у торговельних мережах, у тих же «Сільпо», «АТБ» чи «Новусі». Просто кожен має свою спеціалізацію. Власне виробництво якоїсь групи товарів, або ексклюзивні умови з виробниками. Тому десь м'ясо дешевше, а десь – риба, овочі чи молоко», – написав він.

Ціни на продукти аналізують спеціальні експертні установи, зокрема, Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України. Вони визначають певний діапазон. 

«Зараз у медіа величезна кількість спотвореної інформації щодо цін. Саме видання «Дзеркало тижня» через півтори доби після публікації вирізало кілька позицій зі своєї інфографіки, де містилися некоректні порівняння, по яких вже найбільший розголос. На жаль, зробило це без пояснень. Розуміння некоректності по інших позиціях також прийде. Адже порівнюються неспівставні речі. Ціни за банку чи пляшку фасованої продукції з ціною за кілограм. Ціни за літр з ціною за кілограм. за вагу нетто з ціною за вагу брутто, та ін. Навіть аналізуючи цифри публікації у «Дзеркалі тижня», багато хто відзначив, що ціни на значну кількість товарів нижчі, ніж у сусідньому магазині. Незважаючи на усі ризики для бізнесу», – сказав він. 

Те, що в публікації «Дзеркала тижня» було пораховано як 0,2% вартості контракту – це приготування їжі постачальником у кількох військових частинах, де з різних причин готують зовнішні підрядники. Це не доставка продуктів. 

«Це ще одна груба помилка, яка вводить в оману», – вважає він. 

Стосовно цін на яйця міністр сказав, що в документі, оприлюдненому у ЗМІ, вказано аномальну ціну, яку сприйняли як 17 грн за штуку. 

«На чому збудували теорію змови. Насправді це – звичайна технічна помилка, яку зробив постачальник. Яйця – єдина категорія з каталогу, яка у додатку до угоди обраховується в штуках. Постачальник вказав ціну не за штуки, а за вагу яєць, коли переносив дані з однієї таблиці, де все було приведено до одиниці виміру на вагу, в іншу таблицю», – запевнив він.

Відповідно до нормативів кілограм яєць – це близько двох десятків штук в залежності від гатунку (вага яйця за стандартом повинна складати від 42 г до 60 г). Ціна 170 грн за кілограм яєць – це 85 грн за десяток. Що в межах показників інших постачальників та повністю відповідає ринковій ціні. Він додав, що яйця по 17 гривень за штуку міністерство не закуповує. 

Міністр підкреслив, що станом на зараз по усіх контрактах завершуються додаткові внутрішні перевірки, військові частини звіряють з каталогом, виправляються технічні помилки, готуються додаткові угоди щодо постачання у межах доведених параметрів державного бюджету тощо. Після чого документи будуть зареєстровані у Держказначействі. 

«Тобто де-юре оприлюдненого у ЗМІ документу ще не існує. Жодної копійки по ньому не витрачено. Заяви, що Міноборони «вкрало» чи «намагалося вкрасти» мільярди – це повна маячня», – заявив міністр.

Нагадаємо, нещодавно журналісти оприлюдниди дані про те, що Міністерство оборони нібито закуповує харчі для військовослужбовців у двічі-тричі дорожче, ніж у магазинах Києва.

У Міноборони заявили, що відомості про зміст закупівель послуг харчування, які набули поширення в публічному просторі, розповсюджуються з ознаками навмисних маніпуляцій та вводять в оману.