Що означає Різдвяний піст і як до нього підготуватися: пояснення священника з Луцька

Як підготуватися до Різдвяного посту, чи можна святкувати день народження, що робити із застіллями та яких традицій дотримувалися напередодні посту, журналістам ВСН розповів отець Андрій Гайдай, клірик храму Святої Катерини жіночого монастиря Василія Великого у Луцьку.

Різдвяний піст триває 40 днів — з 15 листопада до 24 грудня. Його також називають Филипівкою, оскільки початок посту пов’язаний із днем пам’яті апостола Филипа.

Напередодні посту, 14 листопада, припадають так звані заговини. Це останній день, коли віряни ще не дотримуються постових обмежень у їжі. За словами отця Андрія, цього дня можна зібратися з рідними, відсвяткувати та провести час разом.

Заговини не варто сприймати як привід переїдати перед початком посту. Це радше традиційна межа між звичайним харчуванням і періодом стриманості.

Отець Андрій радить починати підготовку не з переліку продуктів, від яких доведеться відмовитися, а з розуміння власної мети. Людині варто подумати, над чим вона хоче попрацювати протягом цих 40 днів, які звички змінити та чого прагне досягти.

Священник називає Різдвяний піст своєрідним перезавантаженням. На його думку, у сучасному світі людина часто стикається з надлишком інформації, тому цей період можна використати, щоб упорядкувати думки та приділити більше уваги внутрішньому життю.

«Час Різдвяного посту — це час такого перезавантаження людини. Перш ніж приступати до цієї Різдвяної мандрівки, потрібно визначити, чого я хочу від цього посту».

Серед важливих кроків підготовки він називає сповідь, молитву, читання Святого Письма та відвідування богослужінь. Також варто визначити, над якими рисами характеру потрібно попрацювати.

Наприклад, людина може поставити собі за мету менше гніватися, бути лагіднішою до близьких, не піддаватися розпачу та навчитися стримувати негативні емоції.

Одна з поширених помилок — сприймати піст винятково як відмову від м’яса, молочних продуктів чи інших страв. Однак, за словами священника, харчові обмеження мають супроводжуватися духовною роботою.

Якщо людина не їсть певних продуктів, але водночас стає дратівливою, постійно сердиться або свариться з близькими, це не відповідає основному змісту посту.

«Піст — це не є ціль. Це є лише засіб. Це наш спортзал, де ми тренуємо свою волю».

Він радить не брати на себе надмірних зобов’язань. Перед початком посту варто обговорити міру обмежень зі священником, а за потреби — з лікарем або дієтологом.

Особливо обережними мають бути люди, які мають захворювання або інші обставини, що потребують повноцінного харчування. Священник також згадує вагітних, хворих, подорожувальників і військових. За його словами, для людей, які перебувають на службі, у дорозі або мають значне фізичне навантаження, суворі харчові обмеження можуть бути недоречними.

Окремо отець Андрій говорить про волонтерів і медиків, які щодня докладають значних зусиль, допомагаючи іншим.

Якщо день народження припадає на Різдвяний піст, священник радить святкувати без гучних забав. Не варто відмовлятися від зустрічі з рідними чи друзями.

У такому разі варто заздалегідь попередити господарів про свої харчові обмеження та поводитися помірковано. Можна прийти на святкування, обрати пісні страви й не привертати зайвої уваги до того, що людина постить. Отець Андрій наголошує, на тому, що не варто демонстративно підкреслювати власну стриманість або засуджувати тих, хто не дотримується посту.

Завершується Різдвяний піст 24 грудня — у Навечір’я Різдва Христового. Цей день традиційно вважають особливо строгим щодо харчування.

За словами отця Андрія, у його родині була традиція не їсти до появи першої зірки. На Святвечір готують пісні страви, зокрема кутю. Після цього віряни беруть участь у святкових богослужіннях. У церкві служать велике повечір’я та Різдвяну утреню, під час яких прославляють народження Ісуса Христа.

Священник також пояснює, що за богослужбовим уставом під час служби Божої звершується літійна ектенія — особливе старанне моління. Під час нього освячують п’ять хлібців, пшеницю, вино та єлей.

Початок колядування пов’язаний із церковним календарем. За словами отця Андрія, колядки починають співати після вечірнього богослужіння напередодні свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, яке за новим календарем відзначають 21 листопада.

Різдвяний піст відрізняється від Великого тим, що готує вірян до радісної події — народження Христа. Тому, наголошує отець Андрій, постування не повинно супроводжуватися похмурістю чи демонстративною суворістю.

Він розповідає притчу про людей, які під час посухи зібралися молитися про дощ. Одні принесли із собою Святе Письмо, інші — ікони та вервиці. А маленька дівчинка прийшла з парасолькою. Вона була впевнена, що дощ піде, і заздалегідь підготувалася до нього.

Цю історію священник наводить як приклад щирої віри. На його думку, молитва та піст не повинні бути формальністю, яку людина виконує лише для галочки.

«Піст покликаний наблизити людину до живого Бога».

Тому головне завдання Різдвяного посту — не лише змінити раціон, а й спробувати змінити власне ставлення до себе та інших. Це час для молитви, примирення, добрих справ і боротьби зі звичками, які заважають людині жити в злагоді з близькими.

Читайте також:

• День святого Димитрія: чому його вважають покровителем українських захисників
• Скільки коштує допомога ритуальних служб на Волині та чи можуть рідні нести труну
• «Прах має бути похований»: священник з Волині пояснив позицію церкви стосовно кремації