Ризикував втратити своє життя, рятуючи побратимів: історія бійця з Волині

Про нього розповідає газета «Полісся».

31-річний Андрій став на захист Батьківщини 16 липня 2022-го у складі 46-го окремого стрілецького батальйону. Жодного бойового досвіду до цього (проходив лише «строчку» в армії) та навиків порятунку людей не мав. Усе опанував за короткий термін одразу після мобілізації й безпосередньо на полі бою. Уже 8 місяців він з побратимами перебуває у найгарячіших фронтових точках країни. Торік у листопаді під час виконання завдання отримав перше серйозне бойове поранення у селі Бахмутське. Цієї весни, у квітні, солдат вдруге був поранений безпосередньо у Бахмуті. Попри все він вкотре повернувся у пекельне жерло подій й у строю наших захисників продовжує службу на Донеччині. Адже головна його місія – рятувати життя. Його основні завдання – розшук, збір, винос та вивіз потерпілих з поля бою (осередків масових уражень), надання їм першої медичної допомоги та супровід евакуйованих. Хоча у воєнних умовах доводиться робити не тільки це.

«Солдат Андрій Любчук – один із тих воїнів, чий високий рівень мотивації та професійного самовдосконалення створює атмосферу довіри і взаємодопомоги у військовому колективі. Він користується заслуженим авторитетом серед бойових побратимів та докладає зусиль для якісного виконання поставлених завдань щодо захисту недоторканності кордонів Батьківщини. Досконало опанував свою військову спеціальність, став взірцем у виконанні військового обов’язку, він не боїться дивитися в очі ворога, завжди готовий до виконання наказів та доручень командира підрозділу. Своїм героїзмом, патріотизмом гідно примножує ратну славу поколінь захисників рідної землі та підтримує престиж Збройних сил України. За час служби Андрій зарекомендував себе дисциплінованим та працьовитим військовослужбовцем, який свято і непорушно дотримується Конституції України, зберігає вірність Військовій Присязі та віддано служить українському народові», – саме так свого підлеглого характеризує в листі-подяці рідним командир військової частини А0998 полковник Іван Голішевський.

Саме така відзнака днями надійшла батькові бійця Володимирові Івановичу та рідній сестрі Оксані Романюк. Адже саме вона нині замінила воїнові матір, яка кілька років тому відійшла у вічність… Вона зустрічала його після поранення, провідувала в лікарні, споряджала йому рюкзак, говорила напутні слова, коли виряджала на війну. Щоденно просить у молитвах Божої опіки для брата, живе переживаннями, якщо довго не виходить на зв’язок. Андрій – єдиний син із чотирьох дітей у сім’ї, поки не одружений.

Читайте також:

• «Завдяки і йому в церкві моляться українською»: сільський староста з Волині воює на передовій
• Лучанка хоче створити комікс про українських супергероїв
• Увесь час - у найгарячіших точках: військовий хірург два роки рятує життя українських захисників